Біографія Марії Матіос
Марія Василівна Матіос – переможець різноманітних літературних премій, зокрема лауреат Шевченківської премії з літератури (2005), Коронації слова (2007) та Книги року BBC (2008) – народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки Чернівецької області в родині гуцулів.
У 1982 закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури (тепер Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.
Була заступником голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальним секретарем «Буковинського журналу». З 1997 мешкає в Києві. Працювала помічником секретаря РНБО України. З 2003 — заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Перші вірші надрукувала у 15 років. Прозою дебютувала 1992 в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.
2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».
2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.
2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.
Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.
Заміжня. Чоловік — доктор історичних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків НАКККіМ, Сергій Литвин.
Марія Матіос – автор збірок віршів: «З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На Миколая» (1996), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007). Велику популярність здобули її книжки: «Життя коротке» (2001), «Фуршет» від Марії МАТІОС» (2003), «Бульварний роман» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (2008), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011), «Вибране» (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний щоденник. Майдан. Війна...» (2015).
Марія Матіос – Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся». Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло Загребельний, заслужений працівник культури України (2008), Лауреат літературної премії «Благовіст» та премії ім. Володимира Бабляка (в галузі публіцистики), переможець конкурсу «Книжка року 2004» за роман «Солодка Даруся», переможець конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки», переможець конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама Маріца», Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007), Почесний громадянин міста Чернівців (2008).
2009 на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселлер».
22 січня 2015 року Марія Матіос отримала Орден княгині Ольги III ст. за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
Твори
Критика
