Добрий день
Хто б не йшов, і хто б не їхав
По дорогах кременистих
Через прикарпатські села,—
Всіх вітають словом тут.
Вам поклониться дитина,
І дідусь сивоголовий
Скине шапку перед вами —
Чи знайомі ви, чи ні.
Ось мене стрічає жінка —
Сиві, як повісмо, коси
З-під хустини виглядають,—
Каже «слава Йсу» мені.
Не дивуюсь — я так само
Теж вітав усіх прохожих.
Перший раз в п'ятнадцять років
Людям «добрий день» сказав.
У киптариках біленьких
Школярі ідуть зі школи,
Діти йдуть мені назустріч,
Кажуть «добрий день» мені.
Не дивуюсь я, радію,
Сльози радості втираю.
—
Добрий день, мій рідний краю,
Вольний, добрий день тобі!
1955
