Сивина
Молодесеньке дівчатко йшло —
В сивих буклях-кучерях чоло.
З перукарні їх несла вона,
Сяяла фальшива сивина.
Що ж...
Облудна старість — не біда,
Гірше, як облуда молода.
Не твоя це дівчина, мабуть,
Не дивись, роздумайся, забудь!
Але ні, згадай війну страшну
І дівочу справжню сивину!
Пригадай годину ту лиху,
Як стояв з дівчам ти на шляху,
Як вели повз вас отця її
У німецькі, у чужі краї.
Покотилась по косі сльоза —
Посивіла від сльози коса.
Посивіла, забіліла вмить —
Вже ж тієї сивини не змить!
Пригадай і возвелич красу
Всіх, що посивіли завчасу.
А цього дівчатка не вини,
Бо не знає сивині ціни.
1961