Війна, кохання, перемога. Вероніка Завертайлова
Жагуча, божественна, промениста.
І в ході незрівнянно легка.
Вимріяна, наче сон світанковий в намисті.
Тиха, іскрометна, пречиста.
Солодка як мед, круглолика, рожеві уста.
Пахнеш хлібом духмяним, пінкою молока.
 
Я кохатиму тебе так ніжно і чисто як сама молитва свята.
Кожен пальчик, кожну впадину, поцілую у тихім саду.
Твої квіти розпустяться, визріють.
І втамують земельну жагу.
 
Цілую і рани гояться, світ в усмішці твоїй ожива.
Я тут, кохана. Вирвались. Ніч темна була і глуха. 
Сонцелика моя, палка, я все зроблю, щоб начисто змити горе з твого лиця.
 
Ми всіх їх розбили й помстилися. 
Ти сили мені дала. 
Ти всміхайся, всміхайся як дихаєш. 
І ще крок зроби до життя.
Любов не боїться воєн, як море не боїться хвиль.
А ми вже побачили горе, тепер світ дасть воскресінь.



Умови конкурсу та призи



Читайте також: 

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

Читайте также


Выбор редакции
up