Кому належить майбутнє?
Я. Валах
Роман Анни Зегерс «Рішення» — визначне явище не лише в німецькій, а й в усій сучасній прогресивній літературі, це майстерний твір реалізму, яскравий зразок глибокої достовірності в зображенні людей і подій нашого часу.
Майже чотири роки життя післявоєнної Німеччини проходять перед нами на сторінкам твору Анни Зегерс. Дія роману відбувається в обох частинах Німеччини. В окремих епізодах твору Анна Зегерс веде читача в Сполучені Штати, Францію, Мексику, повертається назад у минуле. Ми бачимо Іспанію 1936-1937 років, передвоєнну Францію, Німеччину часів Веймарської республіки і гітлерівського панування. Ці екскурси в минуле, аж ніяк не порушуючи композиції твору, дають письменниці можливість глибше змалювати характери своїх героїв.
У творі Анни Зегерс діють майже сто різних персонажів, і тому романові передує перелік головних дійових осіб. Тут ми зустрічаємо і полум’яних антифашистів, і запеклих гітлерівців, і для кожного з них письменниця знайшла характерні індивідуальні риси, кожний образ змальований з великим хистом, притаманним усім творам Анни Зегерс.
Сюжетна канва роману «Рішення» — розповідь про відбудову великого металургійного заводу в місті Коссін в Німецькій Демократичній Республіці. Але письменниця спромоглася відтворити яскраву картину життя всієї післявоєнної Німеччини, картину запеклої боротьби між будівниками нового соціалістичного життя і тими, що відроджують фашизм та мілітаризм і намагаються повернути Західну Німеччину на старий шлях загарбницьких воєн. Перед кожним із героїв роману стоїть питання: «На чиєму ти боці? За що ти? За мир чи за війну?».
У творі Зегерс ми знову зустрічаємося з персонажем роману «Мертві залишаються молодими», старим Мартіном. Поруч із ним ми бачимо партійного працівника Ріхарда Хагена, робітника Роберта Лозе. Вони воювали зі зброєю в руках проти фашизму в Іспанії, боролися в підпіллі, стійко переносили усі незгоди. Але й ці люди не прийшли до остаточного рішення одразу, без вагань і помилок. Ось робітник Роберт Лозе, центральний образ роману. Замолоду він навіть побував у штурмових загонах Гітлера, але згодом знаходить своє справжнє місце, стає активним антифашистом. Отже, його шлях був нелегким, але Роберт вийшов, нарешті, на правильну дорогу і крокує нею твердо і впевнено. Анна Зегерс розповідає, як до правильного рішення приходить і краща частина німецької інтелігенції. Щиро віддає народові свої знання та досвід інженер Рідль.
Складний і нелегкий життєвий шлях німецького письменника Герберта Мельцера, одного з героїв роману, який теж занадто пізно приходить до правильного рішення. Мельцер глибоко ненавидить фашизм, він боровся з ним зі зброєю в руках в лавах Інтернаціональної бригади в Іспанії пліч-о-пліч з Ріхардом Хагеном і Робертом Лозе. Потім їхні шляхи розійшлися. Мельцер опинився в Сполучених Штатах Америки, став співробітником великого американського журналу. Поступово він відходить від активної боротьби за ті ідеали, які колись привели його в Іспанію. Закінчилася війна, в Німеччині починається нове життя, але Герберт Мельцер залишається в Сполучених Штатах. Німеччина? Він не зовсім розуміє того, що там тепер діється.
Але ось у справах свого журналу Мельцер відвідує Францію, потім приїздить у Західну Німеччину. І те, що письменник бачить в Західній Німеччині, примушує його замислитися. Чи так він собі все уявляв? Виявляється, що боротьбу ще не закінчено, що в Західній Німеччині знову панують ті, проти кого він воював в Іспанії.
На вулицях західнонімецького міста Гадерсфельд Мельцер опиняється серед демонстрації страйкуючих робітників. Поліція починає розганяти демонстрантів, і Мельцер з жахом бачить, що тут нічого не змінилося з гітлерівських часів. І в цю мить удар важкого поліцейського кийка обриває життя письменника. Так вмер Герберт Мельцер, вмер буквально на порозі рішення, до якого йшов довгі роки свого життя.
Зображуючи долю Мельцера, письменниця ніби попереджає: ось чого коштують у наш час вагання, помилки, занадто пізні рішення!
Талановито малює Анна Зегерс і ворогів країни, показуючи приреченість тих, що намагаються повернути назад колесо історії. Ні, не запеклим фашистам Кастріціусам та Бентгеймам належить майбутнє Німеччини! Воно належить Роберту Лозе й інженеру Рідлю, Томасу Хельгеру і Лізль Шнейдер, усім німецьким трудівникам, патріотам своєї вітчизни.
Л-ра: Всесвіт. – 1960. – № 2. – С. 134-135.
Твори
Критика
