Особистий прапор Богдана Хмельницького: історія, символіка та суперечності
Особистий прапор Богдана Хмельницького, що нині зберігається у Військовому музеї міста Стокгольма, є одним із найважливіших символів української історії та гетьманської влади. Про приналежність прапора Богдану Хмельницькому засвідчує абревіатура його імені і гетьманського титулу. Його скромний вигляд, порівняно з пишними козацькими прапорами, та деякі невідповідності з традиціями викликають багато суперечок щодо його автентичності.
Опис прапора
Особистий прапор Богдана Хмельницького є одним із найважливіших атрибутів гетьманської влади та цінною реліквією української історії.
У лютому 1648 року, за припущенням істориків, на Микитинській Запорозькій Січі чигиринського сотника Богдана Хмельницького було обрано гетьманом війська запорозького. За однією з версій, під час цієї церемонії йому було вручено прапор, оригінал якого зберігається у фондах Національного музею Військової історії у Стокгольмі.
Ймовірно, прапор був втрачений козаками у Берестецькій битві (1651).
До Швеції він потрапив як трофей шведської армії під час другої польсько-шведської війни 1655-1660 років, т. зв. "Потопу". Доказом цього є згадка про прапор у реєстрі трофеїв шведських королів у 1685 році.
Центральна частина прапора зшита з двох лляних полотен. Його вигляд, на перший погляд, не відповідає пишності та багатству, притаманним козацькій традиції. Ініціали гетьмана, абревіатура його титулу та символи зображені олійними фарбами, а не вишиті шовком, як це було зазвичай. На білому тлі виразно видно овал, в який вписано великий хрест, вісім золотих (по чотири з кожного боку) та дві червоні шестикутні зірки. Під хрестом зображено горизонтальний півмісяць ріжками догори. У кутах прапора обабіч овалу розміщені кириличні літери, що складають абревіатуру: Б. Х. Г. ЕК. МЛО. ВЗ – «Богдан Хмельницький Гетьман Єго Королівської Милості Війська Запорозького».
Значення символів на прапорі
Символіка прапора до кінця не з'ясована. Багато хто цікавиться змістом емблематичної композиції, що може приховувати «певний символічний задум, виражений посередництвом кількості та кольору зірок, кола та певної форми хреста».
До цього питання звертались історики, геральдисти та вексилологи, серед яких Ю.Савчук, В.Панченко, В.Карпов, В.Мойсеєнко, М.Жуковський, О.Бєлов та Г.Шаповалов. Їхні дослідження дозволяють зробити певні припущення.
Основні кольори на прапорі – червоний і білий – вважалися "класичними бойовими кольорами" і були характерні для першої половини історії козацтва.
Композиція хреста над півмісяцем може символізувати хрест-якір – символ віри і надії на спасіння, а десять зірок разом із колом навкруги – солярні знаки, що означають божественне сяйво символу.
За іншою версією хрест над півмісяцем в оточенні шестикутних зірок символізував не лише покровительство Господа над жителями козацької республіки, а й право козаків вільно жити на землі пращурів. А магічне сонячне коло повинно було захищати їх від зовнішніх ворогів.
Ще одне припущення полягає в тому, що композиція на прапорі Богдана Хмельницького перегукується із виглядом надбаневого хреста Микитинської Січової Святої Покрови Богородиці церкви, де відбувся урочистий молебень з нагоди обрання Богдана Хмельницького гетьманом.
Сумніви щодо прапора
Деякі дослідники ставлять під сумнів автентичність прапора, вказуючи на такі невідповідності:
- Конфігурація полотнища. Гетьманські та загалом військові козацькі прапори часто мали горизонтальну конфігурацію: вони були прямокутної форми, витягнуті по довжині, або стилізовані прямокутники з вирізом на кінці прапора, протилежному до древка. Це можна побачити на збережених іконографічних джерелах. Наприклад, на зображенні обряду освячення військового прапора в "Служебнику" Лазаря Барановича 1665 року, або на малюнку Олександра Рігельмана "Запорозька Січ. Вибори отамана кошового" з першої половини XVIII століття. Стокгольмський експонат має вертикальну конфігурацію, таку, як досі мають церковні хоругви.
- Матеріал. У XVII столітті козацькі прапори, а також ті, які надавали гетьманам іноземні володарі, зазвичай виготовляли з різних сортів шовку, переважно з густого та міцного матеріалу. Для такої матерії використовувалися різні терміни, такі як наприклад "адамашк". В Україні також було поширене використання "китайки" - тонкого блискучого бавовняного полотна червоного кольору, яке імпортували з Північного Китаю, де його виробляли. Прапори не виготовляли з льняного полотна, а тим паче не зшивалися з двох кусків, як у стокгольмському "прапорі".
- Передня та зворотна частини. Кожен справжній прапор мав дві сторони: аверс (передня частина) і реверс (зворотна частина). У стокгольмському льняному полотні символи та літери розміщені на передній горизонтальній частині. Щодо того, що могло бути на зворотному боці - залишається невідомим, оскільки олійна фарба, безсумнівно, просякла через тканину на другий бік.
- Символи. Літери та символи намальовані досить примітивно. У XVII столітті на прапорах застосовувалися не лише букви і вишукані зображення, виконані олійними фарбами, але й аплікація (нашитий орнамент), розташовували малюнки святих, геральдичні та інші знаки. Гетьманські прапори були високохудожніми мистецькими творами, чого не можна сказати про стокгольмський екземпляр.
- Розміри. Стокгольмський "прапор" має невеликі розміри - шириною у 66 см. Невже це розмір гетьманського військового прапора за яким ішло Запорозьке Військо?
Отже, скоріше за все ми маємо справу з так званим особистим «прапором» Богдана Хмельницького, який можна датувати періодом від початку повстання 1648 року до отримання гетьманом шляхетського герба у 1649 році, і який після цього був замінений іншим, з гербом. Деякі дослідники висловили припущення, що його могли використовувати як прапорець чи значок якогось гетьманського підрозділу, наприклад гетьманської варти.
На полотні видатного майстра історичного живопису Миколи Івасюка (1865–1937) "В’їзд Богдана Хмельницького до Києва" гетьмана супроводжує велична кавалькада генеральних старшин і полковників. За ним несуть знаки гетьманської влади, котрі відтепер є символами нової держави: корогву із золотою лиштвою, у середині якої на пурпурному картуші зображено герб Хмельницьких ("Абданк") і бунчук із позолоченим навершям і пасмом кінського волосся. У руках гетьман тримає коштовну булаву.
Сучасність та спадщина
Особистий прапор Богдана Хмельницького – це не лише історичний артефакт, а й джерело знань про гетьманську добу та українську символіку. Його вивчення та дослідження дає нам можливість краще зрозуміти минуле та його вплив на сучасність.
Незважаючи на суперечки, прапор Хмельницького залишається важливим символом української історії. Після здобуття Україною незалежності прапор кілька разів експонувався в Україні, збираючи тисячі відвідувачів. Зокрема, 2005-го його передавали для експонування до Національного музею історії України.