Шедевр українського бароко: ікона Покрова Богородиці з портретом Богдана Хмельницького

Здавна у запорозьких козаків існував особливий культ Богородиці-Покрови, яка уособлювала заступництво та захист від ворогів. Головною січовою церквою завжди була церква на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. До Пресвятої Богородиці козаки зверталися з молитвою, просили про допомогу в бою та захист під час навали ворогів.

Це пошанування Богородиці перейшли й у Гетьманщину, коли козацтво сформувало свою державу у XVII-XVIII століттях. Тут виникло та процвітало "козацьке бароко", що породило новий тип ікони – "Козацьку Покрову". На цих іконах, під покровом Богородиці, зображували українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків.

Сьогодні в українських музеях ікон типу "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка. Серед них особливе місце займає ікона "Покрова Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького й архієпископа Лазаря Барановича. 

Опис ікони

Ікона "Покрова Богородиці" з портретом Богдана Хмельницького, що нині зберігається в Національному художньому музеї у Києві, - це не просто релігійний артефакт. Це справжній шедевр українського бароко, що поєднує в собі високу майстерність іконопису, глибокий символізм та історичну цінність.

Ця ікона датована першою половиною XVIII століття, має розмір 88,5х60,5 см та виконана на дошці з використанням різьблення, левкасу, темпери, олії, сріблення та золочення.

Ікона з країв декорована наліпним орнаментом, верхня її частина оформлена у вигляді церковного аркоподібного входу. Він обрамлений ліпним орнаментом із лаврового листя, а кутки ікони — ліпними рослинними композиціями. Всі ці елементи оформлення характерні для стилю українського бароко та додають іконі особливого шарму і краси.

На іконі Богородиця зображена по центру, фронтально на повний зріст, що створює враження, ніби вона виступає з храму. Це витончена молода жінка з привабливим обличчям, яка розправляє руки долонями до глядача, а плащем покриває всіх персонажів, які моляться на колінах обабіч неї. Очі та голова Богородиці спрямовані до тих, кого вона захищає, та хто звертається до неї з молитвою. На голові вона має єпископську митру, а на плечах - червоний плащ із золотим орнаментом.

Праворуч від Богородиці під її захисним плащем, дивлячись на неї, молиться єпископ Лазар Баранович (1620—1693), відомий церковний діяч та письменник. Він отримав освіту та працював як викладач у Києво-Могилянській академії, обіймав посаду ректора у період з 1650 по 1657 роки. У 1657 році Лазаря Барановича призначили єпископом, а в 1668 році він став архієпископом у Чернігові. У 1674 році він заснував друкарню у Новгороді-Сіверському, яку пізніше перенесли до Чернігова. За час своєї діяльності він видав близько 50 книжок, серед яких його важливі проповіді під назвою "Меч духовний".

Ліворуч від Богородиці зображені особи, що знаходяться в молінні. На передньому плані, у зубчатій золотій короні та на колінах, зображений російський цар Олексій Михайлович. За ним, також на колінах, стоїть Богдан Хмельницький, а поруч із ним дві жінки. Особливу увагу привертає погрудне зображення Богдана Хмельницького. Темні фарби та виразні чорні очі додають образу реалізму та сили, що привертає увагу та викликає відчуття поваги перед цією історичною постаттю. На голові Богдана Хмельницького — відома за іншими живописними творами червона гетьманська шапка з двома пір’їнами, оторочена чорним смушком. 

У лівій руці Богдан Хмельницький тримає позолочену гетьманську булаву, яка символізує його владу та лідерство в Україні. Його образ на іконі цілком відповідає зображенню на відомій гравюрі 1651 року голландського художника В. Гондіуса. Це надає іконі додаткового історичного значення та підтверджує автентичність представленого образу гетьмана Богдана Хмельницького.

Унікальність та особливість ікони

Багато аспектів цієї ікони свідчать про її унікальність і значимість як шедевра українського бароко. Одним із найвидатніших елементів є зображення Богородиці, яка виступає як захисниця та сповідниця віри перед глядачем. Її образ передає не тільки духовну силу, а й велич та красу, що робить ікону не лише об'єктом релігійного культа, а й мистецьким шедевром.

Композиція цієї ікони, так само як і тип зображення Богородиці на ній, є абсолютно нетиповою для православного іконопису. Головною особливістю цього твору, який має дуже мало аналогій у церковному живописі, є наявність на ньому портретів головних історичних діячів України та росії XVII ст.

Цікавим є також прийомом художника з розташування персонажів на іконі відповідно до їхнього духовно-церковного і світського становища. Духовні особи знаходяться праворуч від Богородиці, підкреслюючи їхню високу духовну роль та зв'язок з небесними силами. Водночас світські лідери - цар і гетьман - знаходяться ліворуч, що символізує їхню земну владу й авторитет.

Інтригуючим аспектом є також розміщення поруч із царем та гетьманом не вельмож, а простих жінок. Це може бути натяком на те, що вся повнота світської влади повинна бути рівною не тільки перед Богом, а й людьми, яких представляють також і жінки. Виділення жіночих фігур поруч із могутніми чоловіками може вказувати на важливу роль жінок у житті та розвитку суспільства, що є додатковим елементом глибокого змісту ікони.

Ікона "Покрова Богородиці":  духовна спадщина

Ікона "Покрова Богородиці" з портретом Богдана Хмельницького - це не просто красивий витвір мистецтва. Це цінний історичний артефакт, що свідчить про велич Гетьманщини та глибоку віру українського народу. Її вишуканий стиль, глибокий символізм та історична значущість роблять цю ікону справжнім шедевром українського козацького бароко та важливим об'єктом культурної спадщини. Вона не лише зберігає в собі історичні та духовні цінності, а й є джерелом вивчення та розуміння культурного контексту українського народу у минулому та сьогоденні.