Булава гетьмана Богдана Хмельницького: втрачена реліквія чи музейний експонат?

Булава - не просто символ влади, а й історичний артефакт, оповитий легендами і таємницями. Особливо це стосується булави гетьмана Богдана Хмельницького, видатного українського полководця та політичного діяча. Де ж зараз знаходиться булава Хмельницького? І чи справжня вона?

Булава Богдана Хмельницького: таємниці та легенди

Булава була символом найвищої влади у козацькому війську. Вона виготовлялася з різних матеріалів, оздоблювалася сріблом, золотом, коштовним камінням. Гетьмани отримували булаву як символ влади з рук козацької старшини та як дарунок від іноземних володарів.

Літописець Самійло Величко засвідчив, що після проголошення на козацькій раді Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорозького у 1648 році, з військової скарбниці січовий писар з кількома курінними отаманами й іншим значним товариством принесли військові клейноди і (серед інших) вручили Хмельницькому позолочену булаву, «майстерно виготовлену і камінням дорогоцінним прикрашену».

Відомо, що Богдан Хмельницький мав декілька булав. Одну з них, подаровану польським королем Яном Казимиром, гетьман відмовився прийняти, заявивши: "Нехай король має своє, а козацький старшина своє". Інша булава, оздоблена перлами та камінням, була подарунком від турецького султана. У 1654 цар Олексій Михайлович через ближнього боярина Бутурліна послав Хмельницькому першу булаву, всю зі срібла, із написом «1654» та зі своїм вензелем.

Нагадаємо, що на єдиному прижиттєвому портреті Богдана Хмельницького, створеному Вільгельмом Гондіусом у 1651 році, гетьмана зображено з булавою. У правій руці він тримає парадну, коштовно оздоблену булаву з великим шипастим яблуком, відому як буздиган.

Булава - клейнод найвищої влади

Булава - це не просто зброя, а й символ влади, який протягом століть використовувався у різних культурах світу. В Україні ж булава стала невід'ємним атрибутом козацької старшини, символізуючи найвищу владу гетьмана, його право командувати козацьким військом.

Походження булави сягає глибині століть. Її використовували як зброю ще в часи античності. Згодом булава стала символом влади у багатьох народів, включаючи скіфів, сарматів, алан, монголів.

У козацькій Україні появу булави пов’язують із польським королем Стефаном Баторієм: «...а літа 1576 р., завбачивши, як добре козаки з татарами б’ються, наставив їм гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову...». З часом вона стала символом влади гетьмана.

Який вигляд мала булава, можна дізнатися з портретів гетьманів від Сагайдачного до Розумовського. Булавою називали срібну позолочену, часом прикрашену коштовним камінням кулю, насаджену на металеву, дерев’яну чи зі слонової кістки палицю з художнім гравіюванням. Як правило, вона покривалася туркусами (бірюзою), смарагдами, перлами. На деяких гетьманських булавах зображували герб, прізвище чи вензель власника.

Булава як символ найвищої влади завжди перебувала на видному місці. Наприклад, під час чергових переговорів з поляками у Львові в жовтні 1648 року Богдан Хмельницький сидів за столом із золоченою булавою. А під час виборів нового гетьмана вона лежала на столі. 

Де ж знаходиться булава Хмельницького?

За однією з версій, один із найголовніших клейнодів гетьмана Богдана Хмельницького — булава  — зберігається в музеї Війська польського у Варшаві, куди вона потрапила після Другої світової війни. Інші ж історики запевняють, що підтверджень цьому немає.

Булаву було виготовлено в Османській імперії у XVII сторіччі з рогу африканського носорога, дерева і срібного дроту й інкрустовано слоновою кісткою. Загальна довжина булави — 239 мм, діаметр яблука — 72 мм, довжина руків'я — 152 мм. Довгий час була у приватній колекції магнатів Красінських, до музею у Варшаві потрапила після Другої світової війни. Під час бомбардувань 1944 року булава була пошкоджена – потріскалося навершя, загинуло пишне оздоблення руків’я зі слонової кістки.

Існує інша версія, за якою справжня булава Хмельницького була втрачена під час битви під Берестечком у 1651 році, що тривала майже два тижні. Поляки почали перемагати після того, як табір козаків покинули татарські війська. Хмельницький, залишивши у таборі скарбницю, гетьманську булаву і печатку, кинувся їм навздогін, можливо, намагаючись повернути Іслам-Герея, але той взяв його у полон. Цей несподіваний від'їзд спровокував паніку у козацькому таборі, і командування військом взяв на себе полковник Іван Богун. Козаки почали робити гаті на болоті, намагаючись відступити та зберегти військо.

Шляхті дісталися значні трофеї, включаючи печатку Війська Запорозького, меч, подарований гетьману константинопольським патріархом, прапори, а також скарбниця із 30 тисячами талерів, призначених для кримського хана. Проте булава Богдана Хмельницького, яку так бажав отримати король Ян Казимир, не потрапила у руки ворога. За деякими свідченнями очевидців, вона, найімовірніше, була потоплена в болоті.

Хоча на противагу цій версії існує інша думка. Так, у Домініканському соборі Любліна знаходиться картина, створена у 1650-х роках учнями венеційського митця Томазо Долабелли, котрий жив і працював у Кракові. На цьому полотні відтворено події, які відбулися після переможної для польського війська битви під Берестечком. Малюнок показує гетьмана Калиновського у присутності короля Яна Казимира та королеви Марії Людовіки, котрий передає домініканцям здобуті козацькі хоругви. На полотні чітко видно трофейні прапори та булаву. Цілком логічно припустити, що це може бути одна з булав гетьмана Богдана Хмельницького, яку він залишив у шатрі під час битви.

Деякі дослідники вважають, що булава була захована козаками після смерті Хмельницького, щоб уберегти її від ворогів. Існує також думка, що вона може бути схоронена у Суботові, родовому маєтку Хмельницьких.

Символ козацької слави

Переглядаючи багатогранну історію булави Богдана Хмельницького, ми бачимо, що цей артефакт відіграє важливу роль як символ влади та величі, а ще як ключовий елемент у пізнанні минулого.

На жаль, на даний момент немає остаточної відповіді на питання про місцезнаходження булави Богдана Хмельницького. Кожна з версій має свої аргументи, але й не позбавлена недоліків. Можливо, вона дійсно зберігається у Варшаві, можливо, й досі лежить на дні болота. Тож дослідження та пошуки гетьманської булави досі тривають.

Як би там не було, булава Хмельницького - це не просто артефакт. Це символ козацької слави, мужності та свободи. І сам факт існування цього символу нагадує нам про значущість минулого та його вплив на сучасність.