10-03-2024 Історія 691

Загадкова гора Княжа та літописне місто-фортеця Родень

Загадкова гора Княжа та літописне місто-фортеця Родень

На південь від мальовничого міста Канев, на правому березі Дніпра, височить гора, відома як Княжа, що з давніх-давен несе на собі відбиток величної минувшини. Її схили приховують таємницю давно втраченого міста, яке історики ототожнюють з літописним "градом" Родень. Згадане в "Повісті временних літ", воно відіграло важливу роль у ранній історії України.

Місто Родень: свідчення літописів

Перші згадки про Родень знаходимо на ранніх сторінках літопису. Яскравим прикладом слугує опис подій 980 року, пов'язаних з боротьбою за київський престол між братами Ярополком та Володимиром Святославичами. Новгородський князь Володимир, прагнучи захопити Київ, обложив його. Воєвода Ярополка, Блуд, увійшовши у змову з Володимиром, порадив Ярополку втекти. "І послухав його Ярополк, і втік від нього, зачинившись у граді Родні, що на гирлі річки Росі, а Володимир увійшов до Києва й обложив Ярополка в Родні. І був голод великий в ньому, і є притча й досі: біда, як у Родні". Цей епізод свідчить про те, що вже у X столітті Родень був добре відомим та потужно укріпленим містом, здатним витримати довгу облогу.

Вбивство князя Ярополка Святославича, мініатюра

Стародавнє походження Родня підкреслюється і його назвою. Місто, ймовірно, було назване на честь володаря чи божества, якому воно присвячувалося. У такому випадку можна стверджувати, що Родень - це "град Рода". Назва міста тісно пов'язана з культом Рода, верховного язичницького бога слов'ян. Шанування Рода та Рожаниці сягає глибокої давнини, ймовірно, неоліту чи бронзового віку. Цей всемогутній бог володів небом і землею, стихіями та всім живим, включаючи й людський рід. Його можна порівняти з Зевсом у грецькій міфології, який уособлював усі сили природи. З часом функції Рода розподілилися між іншими язичницькими божествами, що знайшло відображення в пантеоні князя Володимира.

Вигідне розташування - запорука процвітання

Княжа гора, сучасний вид

Наші предки не випадково обрали це місце для поселення. Пануюча висота над місцем впадання Росі в Дніпро, оточена грядою пагорбів, забезпечувала природний захист. Цей вигідний фактор, поєднаний з іншими природними перевагами, сприяв бурхливому розвитку поселення. Вдосконалення сільського господарства та ремесел перетворило Родень на один із найбагатших ремісничих центрів Київської Русі.

Крім того, завдяки своєму стратегічному розташуванню, місто відігравало роль південного форпосту київських земель, а також жвавого торгового порту. Це робило Родень не лише важливим економічним центром, але й ключовим пунктом оборони Київської Русі.

Розкриття таємниць: що являло собою місто?

Давнє місто-фортеця Родень

Розкопки на Княжій горі дослідили багатий культурний шар, що датується IX-XIII століттями. Завдяки археологічним знахідкам ми можемо уявити, яким було місто Родень.

Місто стояло на Княжій горі і складалося з двох укріплених частин – дитинця і посада. Гора з двох сторін була оперезана водами річок, з північного боку – глибоким яром, а з заходу виходила в поле.

Дитинець, площею 1,5 га, знаходився на самій вершині гори. Тут розміщувався княжий терем, церква й інші важливі споруди. Дитинець був оточений ровом, валом та потужними кріпосними стінами. В'їзд до нього охороняла масивна дерев'яна надбрамна вежа, залишки якої виявили під час розкопок. У дитинці мешкали вельможі Родня, князівська дружина й адміністративний персонал. Це було серце міста, останній оплот його захисників, розташований на панівній висоті.

Посад займав значно більшу площу - близько 2,5 га. Його територія також була оточена валами та ровом, але в два ряди, без дерев'яної огорожі. Тут жили та працювали ремісники, купці й інші городяни. Археологічні дослідження показали, що посад Родня був чітко спланований та поділений на вулиці.

Міська забудова відповідала типовим для того часу напівземлянковим житлам. Будинки були досить високими, але невеликими за площею. Їхні стіни, збудовані з дерева й обмазані глиною, білили зверху. Дахи, вкриті соломою та присипані землею, мали двосхилу форму. В кожній оселі обов'язково була піч.

Роль торгівлі в житті міста

Торгівля відігравала значну роль у житті Родня. Майстерність місцевих ремісників та вигідне географічне положення міста сприяли розвитку активних торговельних відносин. Розташування на двох річках - Дніпрі та Росі - давало Родню значні переваги. Дніпро, будучи головною водною артерією регіону, служив маршрутом для торгового шляху "із варяг у греки". Це дозволяло городянам Родня вести жваву торгівлю не лише з жителями сусідніх поселень, але й з віддаленими містами Київської Русі, як-от Корсунь (Херсонес), Чернігів та сам Київ. Про міжнародні зв'язки міста свідчать знахідки арабських та візантійських монет під час археологічних розкопок.

Місто також активно торгувало з оточуючими неслов'янськими племенами, пропонуючи їм специфічні товари, як-от дзеркала та певні види прикрас. Як і інші давньоруські міста, Родень експортував ремісничі вироби, зброю, ювелірні прикраси, хліб, мед, віск, хутра. Натомість місто імпортувало предмети розкоші, дорогоцінне каміння, шовкові тканини, певні види посуду та зброю.

Трагічна доля міста-фортеці

Історія цього величного міста-фортеці закінчилася трагічно. На початку 13 століття орди монголо-татар під проводом хана Батия вторглися на київські землі. На своєму шляху до стольного граду (Києва) їм треба було подолати один із найважливіших форпостів Київської Русі - укріплений град Родень. Загарбники не пощадили ні городян, ані саме місто, жорстоко знищивши його.

Жахливі свідчення цієї трагедії досі знаходять археологи. У ході розкопок біля міських воріт було виявлено кістки 60 осіб, що лежали в одній ямі. Сліди згарища на місці житлових кварталів жахають своїм масштабом. Знаряддя праці, інструменти, предмети побуту та прикраси лежали розкидані в безладі, пошкоджені та спалені вогнем.

Після ординського розгрому життя в Родені більше не відновилося. Місто, яке колись процвітало, перетворилося на руїни, назавжди зникнувши з лиця землі.

Пам'ять про Родень: вічне життя легенди

Незважаючи на трагічну долю, Родень назавжди залишився в пам'яті людей. Археологічні знахідки та літописні згадки дають уявлення про велич цього міста. Сьогодні Княжа гора - це місце, де можна відчути дух минулого та поринути в атмосферу Київської Русі.

Історія Родня - це не просто розповідь про стародавнє місто. Це свідчення могутності Київської Русі, майстерності її ремісників і стійкості її народу. Пам'ять про Родень надихає нас на вивчення історії та збереження культурної спадщини України.

 

 

 

 


Читати також