​Думай та багатій: «Багатий батько, бідний батько»

​Думай та багатій: «Багатий батько, бідний батько»

Серед найкращих друзів американського президента Дональда Трампа є бізнесмен, інвестор та автор книжок по бізнесу Роберт Кійосакі. З Трампом він є співавтором декількох книг (“Чому ми хочемо, щоб ви стали багатими?”, “Дар Мідаса”), проте найвідомішою книгою Кійосакі є “Багатий батько, бідний батько” (Rich dad, poor dad) (2000). Це не з тих книжок, що обіцяють вас зробити міліонером, але може допомогти позбутися фінансових стереотипів.

Ми живемо у пострадянському просторі, де не прийнято було говорити довгий час про бізнес. Мати свою справу вважалося непрестижним. В наш час ці стереотипи поступово зникають, але і досі вони поширені серед багатьох людей. На диво, але вони поширені навіть у США.

Я зустрічав так багато людей, котрі говорили: «О, мене гроші не цікавлять», і все ж працювали на роботі по вісім годин на день. Це ж заперечення істини. Якби їх не цікавили гроші, то для чого б вони працювали? Такий тип мислення, мабуть, ще більш ненормальний, ніж той, коли людина накопичує гроші.

На думку Р. Кійосакі освіта не є панацеєю для успіху людини. Так, ми можемо здобути хорошу освіту, а потім стати хорошим спеціалістом та отримувати гарну зарплату, але це не врятує нас від невміння користуватися грошима. Гроші ми часто витрачаємо на марно та тонемо у боргах. Коли гроші не примножуються, то він називає таку ситуацію “щурячими гонками”. От таке життя бігати по колу, як той щур в клітці, а не працювати на самого себе. На ваші гроші отак все життя будуть жити держава (та здирати з вас податки), начальство та банки (з виплачуванням кредитів). І скільки грошей залишається нам?

В Кійосакі було два батька: його рідний «бідний тато», а також батько його друга Майка - «багатий тато». Вони мислили в двох протилежних полюсах ставлення до грошей. Один з них був доктором філософії, а інший інвестор та бізнесмен. Обоє мали чималі фінансові заробітки. Коли вони померли, то один залишив сім’ї у спадок мільйони доларів, благодійний фонд та свою церкву. А інший залишив рахунки по оплаті.

Наприклад, один батько мав звичку говорити: «Я не можу собі цього дозволити». А інший батько забороняв використовувати, вживати такі слова. Він наполягав, щоб я висловлювався так: «Як я можу собі це дозволити?».

На думку «багатого батька» – гроші це ілюзія. Так ми думаємо, що вони сама реальність. Так існує реальний курс грошей, товари на які ми їх купуємо, різниця між великою та малою зарплатою, пасивним доходом та боргами. Вони належать до матеріальних речей, а навіть якщо є в електронному вигляді.

Гроші – це просто ідеї. Якщо ви хочете заробити більше грошей, то змініть свої ідеї. Не просто ідеї, але і спосіб життя. Про сутність різниці між мисленням багатого та бідного є в цитаті Роберта Кійосакі: «Я не знаю ні одного міліонера, який би не губив грошей. Але я знаю багато бідняків, які ніколи не ризикували своїми грошима».

Люди, які не досягли успіху в примноженні грошей не є якимись дурнями. Вони досягають успіху в своїй спеціалізації, а також можуть мати гарну зарплату та визнання. Проте ключем до успіху є фінансова [само]освіта. Не є нічого поганого у чесному здобуванні грошей. Розумне ставлення до грошей не викладають у школах та особливої уваги не приділяють у вищих та середніх навчальних закладах. Тому «Піднімай свій фінансовий IQ».

Суть в тому, щоб навчитися розрізняти між «активом» та «пасивом».

Актив – це те, що кладе гроші у вашу кишеню, а пасив - це те, що забирає гроші з вашої кишені.

Бідняки мають постійні витрати. Середній клас путає пасив з активом. А хто реально стає багатим, той живе з постійного активу. Середній клас має більшу кількість грошей, але невелика кількість грошей часто не вирішують наші проблеми. Вони навіть можуть бути каталізатором наших проблем. Гроші направляють прожектор на наше невігластво. Ось чому доволі часто людина, на якої звалюється щастя, наприклад спадщина, лотерейний виграш, повертається до того стану, в якому була до отримання грошей або падає ще нижче. Людина не завжди може розумно розпоряджатися грошима. Якщо ці гроші просто витрачаються, то скоріше всього вони вилетять в трубу.

Але від витрат ми не можемо втекти. До них належать податки, кредити в банку, витрати на покупку нової квартири, товари в кредит, страхування, ремонт і так далі.

Щоб гроші просто не викидати, Кійосакі ділить на три різних видів доходів:

  • Дохід від заробітку;
  • Пасивний дохід;
  • Портфоліо дохід.

Це означає, що зароблені від роботи гроші варто вкладати в пасивний дохід. В першу чергу – це бізнес. Займатися бізнесом це не працювати десь і на когось, а володіти чимось. В першу чергу гроші вкладуються не в предмети роскоші, а у графу «актив». Гроші, які відклав або заробив[ла] можна відкласти на капітал (купівля нерухомості; вкладення в стартапи, які принесуть дохід).

Найцінніший актив – час. Більшість людей не можуть його правильно використати. Вони завзято працюють, роблячи багатих багатшими, але не докладають зусиль, щоби зробити багатими себе.

Щодо податків, то в першу чергу гроші варто вкладувати в «активи», а потім думати про оплату податків. Заплати спершу собі, а потім державі. Бізнес, та взагалі «активи», важливіші за податки. Кійосакі не каже не оплачувати податки та шукати незаконні способи заробітку, а бути в пошуках постійних альтернатив. Рецепту одного для всіх немає, а є лише страх, який заважає розвиватися. Той стоїть на місці, який не ризикує. А той хто не ризикує, той не кайфує ;-)

Портфоліо дохід – це дохід, який виходить з акцій, облігацій, цінні папери. Про те як вкладати гроші в інвестиції є детально в книзі «Путівник багатого батька, тим хто інвестує».

Щоб покращити фінансову [само]освіту Робертом Кійосакі придумана гра «CASHFLOR» («грошовий потік»). Не так просто навчитися правильно користуватися грошима, але вона в цьому допомагає. Як вважає автор гри, вона відображає ваше вміння керувати грошима. Якщо програєте, не засмучуйтеся, тому що гра як дзеркало.

Так, що думай та багатій, як Роберт Кійосакі та Дональд Трамп.

Дмитро Тирусь


Читати також