Ганна Світлична

(1939-1995)

В історії було немало прикладів, коли людина фізично слабка ставала прикладом духовної сили, знаменом здорових в громадянському розумінні людей. Ганна Світлична належить до таких прикладів.

Поезія Ганни Світличної чиста, як полум’я, що здіймається з жертовника, де горить благородна кров. Для письменниці вихідний принцип «самим собою буть!» органічно вбирає у себе найважливішу творчу вимогу — досягти, так би мовити, рівновеликості поезії та життя. Творчість поетеси наскрізь пройнята любов’ю до людини. В основі цієї любові — шаноблива повага до іншої особистості.

Крізь особисте йде вона до загальнолюдського, шукаючи найточніший зміст вищого із призначень — жити. Прагнення високого серця, сміливої думки поєднується в поетеси з принадною внутрішньою тишею. Моральні принципи, проголошені Г. Світличною в процесі творчого самовияву, чіткі і ясні. В основі її кодексу честі — моральний ідеал людини.

Біографія

Твори

• Воскресіння
• Максиму Рильському
• Мудрість

Критика

• ...Лиш високим мірять (Штрихи до портрета Ганни Світличної)
• Світ у тобі й поза тобою
• «Я вірю в нашу безконечність...» (Ганна Світлична в контексті неперервної поезії і в своїх листах… у безконечність)