(1830–1914)
Пауль Гейзе належить до числа письменників, популярність яких була надзвичайно велика в Німеччині в 50-90-ті роки 19 століття. Це перший німецький поет – лауреат Нобелівської премії. Він відіграв велику роль у становленні мюнхенського гуртка «мистецтва для мистецтва», що мав певний вплив на літературний процес Німеччини до появи натуралізму.
Спадщина П. Гейзе досить велика. Він створив понад сотню новел, дев'ять романів, близько 50 драматичних творів, кілька збірок віршів. Твори Пауля Гейзе витримали за його життя 28 видань. Він здобув популярність не тільки як письменник, а й як перекладач італійських поетів 18-19 століть, драм В. Шекспіра. Велике значення для літератури Німеччини мало також видання ним багатотомних зібрань німецьких та іноземних новел. Найсильніше враження в художньому плані в межах усієї творчості письменника залишають його новели.
Пауль Гейзе добре відчував дух часу, глибоко й неординарно передавав його у своїх творах. П. Гейзе розглядав питання, які надзвичайно хвилювали його сучасників, повз які не могла пройти пізніше література 70-80-х років. Серед них – «жіноче питання» і проблема сім'ї, питання про офіційну релігію та станове поняття честі.
Твори
Критика
