Пауль Гейзе. З глибини
Наді мною, найтемніша,
Вже зійшлась морська глибинь.
Забуття довкіл і тиша
Без прокльонів і жалінь.
Мов крізь скельця водолаза,
Бачу чудища морські.
Лють безсила і відраза
Простягають мацаки.
Дайте ж бо себе втопити
У самім собі на мить.
І без соняшних промінь
Знов надію й мужність пити.
Поки очі стануть в змозі
Сонце бачити сяйне.
…Хто мав струси на дорозі –
Розумітиме мене.
Переклав І. Качуровський
Твори
Критика
