(1906-1963) Іван Багряний у своїй творчості сповідував оптимістичну філософію життя, він усім серцем вірив у людину, в перемогу гуманності та добра. Письменника цікавило як становище людини взагалі, так і української людини зокрема в сучасному світі. Багряний писав не про звичайну мізерію маленької, пасивної, й тому нейтральної людини в ситуації удару великих організованих людських мас, а про справжню трагедію великої своїм духом людини активно-героїчної постави супроти сил експлуатації людських мас, хоч фізично ця людина також неспівмірно мала супроти них. Він розумів, що власне про трагедію тільки й можна говорити у випадку боротьби людини сильного героїчного характеру проти переважаючих її сил у ситуації усвідомлюваної нею нерівності й небезпеки катастрофи. Письменник добре знав, що настрій здоров’я, волі, відваги та віри в людську натуру є основним настроєм в історії літератури, і саме в цьому настрої полягає головна притягальна сила творів Багряного для широкого читача та їх сила як видатного явища української літератури взагалі. Твори Критика
|
25.12.2016
335
Іван Багряний
08.09.2021
306
08.09.2021
266
08.09.2021
378
07.09.2021
1050
07.09.2021
220
07.09.2021
180
25.12.2016
186
25.12.2016
227
25.12.2016
351
25.12.2016
3165
25.12.2016
979
25.12.2016
4007
25.12.2016
2727
Популярне
Вибір редакції











