25-12-2016 242

Іван Багряний

(1906-1963)

Іван Багряний у своїй творчості сповідував оптимістичну філософію життя, він усім серцем вірив у людину, в перемогу гуманності та добра. Письменника цікавило як становище людини взагалі, так і української людини зокрема в сучасному світі.

Багряний писав не про звичайну мізерію маленької, пасивної, й тому нейтральної людини в ситуації удару великих організованих людських мас, а про справжню трагедію великої своїм духом людини активно-героїчної постави супроти сил експлуатації людських мас, хоч фізично ця людина також неспівмірно мала супроти них. Він розумів, що власне про трагедію тільки й можна говорити у випадку боротьби людини сильного героїчного характеру проти переважаючих її сил у ситуації усвідомлюваної нею нерівності й небезпеки катастрофи.

Письменник добре знав, що настрій здоров’я, волі, відваги та віри в людську натуру є основним настроєм в історії літератури, і саме в цьому настрої полягає головна притягальна сила творів Багряного для широкого читача та їх сила як видатного явища української літератури взагалі.

Біографія

Твори

Критика