(1906-1963) Іван Багряний у своїй творчості сповідував оптимістичну філософію життя, він усім серцем вірив у людину, в перемогу гуманності та добра. Письменника цікавило як становище людини взагалі, так і української людини зокрема в сучасному світі. Багряний писав не про звичайну мізерію маленької, пасивної, й тому нейтральної людини в ситуації удару великих організованих людських мас, а про справжню трагедію великої своїм духом людини активно-героїчної постави супроти сил експлуатації людських мас, хоч фізично ця людина також неспівмірно мала супроти них. Він розумів, що власне про трагедію тільки й можна говорити у випадку боротьби людини сильного героїчного характеру проти переважаючих її сил у ситуації усвідомлюваної нею нерівності й небезпеки катастрофи. Письменник добре знав, що настрій здоров’я, волі, відваги та віри в людську натуру є основним настроєм в історії літератури, і саме в цьому настрої полягає головна притягальна сила творів Багряного для широкого читача та їх сила як видатного явища української літератури взагалі. Твори Критика
|
25.12.2016
340
Іван Багряний
08.09.2021
311
08.09.2021
269
08.09.2021
380
07.09.2021
1061
07.09.2021
227
07.09.2021
185
25.12.2016
191
25.12.2016
233
25.12.2016
357
25.12.2016
3170
25.12.2016
981
25.12.2016
4010
25.12.2016
2735
Популярне
1
909
Вибір редакції











