Леонід Мосендз

(1897-1948)

Л. Мосендз віддавав данину вічним, глобальним темам, обираючи для своїх творів найскладніші проблеми буття. Усім своїм змістом і ситуаціями вони є наскрізь українським. Сама ситуація спричиняла до того, що події в Україні були екстрапольовані в інші часи. Не було в автора іншого болю, ніж рідна земля, і вона постала в центрі його епосу.

Особиста палка вдача Л. Мосендза й нахил до філософічних міркувань, складна ситуація, у вирі якої перебував, і туга за Батьківщиною — це ті основні чинники, що розширили межі його світосприймання та вказали напрям до літератури.

Він у своїй творчості прагнув змальовувати цільні, вольові натури, сильні характери. Мосендз залюбки вживав астрономічні або географічні назви, що надавали віршам широкої образності й одночасно розбурхували фантазію. У Мосендза часто зустрічаються й історіософічні теми, через які намагався знайти розв’язку багатьох національних проблем минулого, теперішнього й майбутнього.

У своїх пошуках за естетичною сутністю творчості Мосендз не завжди йшов стежками своїх попередників. Він розвивав власне розуміння прекрасного, показуючи його навіть у тих місцях і ситуаціях, де воно залишалося непоміченим.

Біографія

Твори

• Мені здається: це когорти
• Осіння ніч
• Що серед океану каравела?

Критика

• Палестина, Іудея, Святе Письмо й українська історична проза
• Поезія Леоніда Мосендза
• «Це покликання Боже» (Проза Леоніда Мосендза)