Микола Хвильовий — постать далеко не ординарна в історії української літератури. Комуніст за переконаннями, М. Хвильовий у своїх творах залишив вагання і сумніви; він розривався між комунізмом і націоналізмом. М. Хвильовий, одна з наймодерніших постатей 20 ст., у своїй творчості осмислив антиутопічний характер дійсності в образі-утопії «загірної комуни», пов'язаної з ідеєю азіатського ренесансу. У нервовий, динамічний стиль М. Хвильового, його романтичний пафос і віра в прийдешнє, вільне від насильства і ницості, роблять його твори історичними документами епохи, що мають непроминальне значення в історії української літератури. Слово Хвильового — слово витонченого імпресіоніста-лірика; з аналітичним підходом до зображення життя пов’язане й застосування ним засобів поетики експресіонізму. Романтичний пафос новел ніде не відривається від реального грунту свого виникнення, відкриваючи перед очима читача невідповідність між життям та ідеалом, що в одних випадках дає підстави для оптимістичних надій, в інших — ні, але завжди виступає джерелом незадоволення, руху, пошуків правди. Твори Критика
|
13.07.2016
279
Микола Хвильовий
11.05.2021
442
11.05.2021
156
07.05.2021
655
06.05.2021
446
06.05.2021
226
06.05.2021
270
13.07.2016
782
13.07.2016
255
13.07.2016
522
13.07.2016
9934
13.07.2016
2350
13.07.2016
7444
13.07.2016
3422
Популярне
Вибір редакції











