Микола Хвильовий — постать далеко не ординарна в історії української літератури. Комуніст за переконаннями, М. Хвильовий у своїх творах залишив вагання і сумніви; він розривався між комунізмом і націоналізмом. М. Хвильовий, одна з наймодерніших постатей 20 ст., у своїй творчості осмислив антиутопічний характер дійсності в образі-утопії «загірної комуни», пов'язаної з ідеєю азіатського ренесансу. У нервовий, динамічний стиль М. Хвильового, його романтичний пафос і віра в прийдешнє, вільне від насильства і ницості, роблять його твори історичними документами епохи, що мають непроминальне значення в історії української літератури. Слово Хвильового — слово витонченого імпресіоніста-лірика; з аналітичним підходом до зображення життя пов’язане й застосування ним засобів поетики експресіонізму. Романтичний пафос новел ніде не відривається від реального грунту свого виникнення, відкриваючи перед очима читача невідповідність між життям та ідеалом, що в одних випадках дає підстави для оптимістичних надій, в інших — ні, але завжди виступає джерелом незадоволення, руху, пошуків правди. Твори Критика
|
13.07.2016
285
Микола Хвильовий
11.05.2021
451
11.05.2021
161
07.05.2021
663
06.05.2021
452
06.05.2021
230
06.05.2021
274
13.07.2016
790
13.07.2016
260
13.07.2016
526
13.07.2016
9942
13.07.2016
2357
13.07.2016
7449
13.07.2016
3436
Популярне
Вибір редакції










