(1580–1645)
Будучи письменником бароко, Франсіско де Кеведо будує свої твори на принципі розмаїття між дійсністю та людським розумом. У пошуках досконалості він також звертається до незвичайного, підпорядковуючи своїй меті ще й мовні засоби. Діє він як письменник-сатирик. Розкриваючи та викриваючи вади сучасного суспільства, Кеведо вдається до прийому деформації дійсності.
Увібравши всі досягнення іспанської національної культури у сфері художнього слова, Кеведо розвиває новаторські традиції в мовотворчості та слововжитку. Його стиль характеризується яскравою образністю, порушенням звичних зв'язків слів, їхньою несподіваною сполучуваністю, дотепною грою слів.
У своїх сатирах Кеведо дає гротескну, карикатурну панораму суспільних вдач свого часу, він створює портретну галерею всіх соціальних верств іспанського суспільства.
Твори
Критика
