Франсіско де Кеведо. На мури батьківщини я глядів

На мури батьківщини я глядів;
Колись, міцні, вони дались руїні,
Стомили роки їх, в бігу невпинні,
I час їх доблесть давню знепліднив.

Я не побачив на полях струмків:
Їх сонце випило. Черід в долині
Я чув жалі, що ліс, простерши тіні,
Украв їм сяєво липневих днів.

Я в дім ввійшов. Це був лише побляклий
Уламок давніх пробувань моїх;
Скривився посох мій і став закляклий.

I час — відчув я — меч мій переміг,
I кожна річ, знайома і прив'яла,
Мені про смерть німотно нагадала.

Переклав Михайло Орест

Біографія

Твори

• На мури батьківщини я глядів
• Сховати зможе у свою запону
• Як вислизаєш ти! Ні, не схопити

Критика

• Тема самотності у метафізичних сонетах Франсіско де Кеведо