Біографія Мішеля Бютора
Мішель Бютор – французький письменник, представник нового роману – народився 14 вересня 1926 року у Мон-ан-Барелі (департамент Нор, Франція).
Вивчав філософію в Сорбонні (закінчив у 1947). Викладав французьку мову в Єгипті, Манчестері, Салоніках. Обіймав посаду викладача філософії в Женевській міжнародній школі. Потім працював викладачем літературознавства спершу у США, а згодом в університеті Ніцци та в Женевському університеті, де він працював до 1991, коли вийшов на пенсію. Співпрацював з бельгійським композитором Анрі Пуссером.
Мішель Бютор помер 24 серпня 2016 року в Контамін-сюр-Арв (департамент Верхня Савоя, Франція).
Творчість Мішеля Бютора
Бютор відомий широкому загалу як автор роману «Модифікація», що був написаний від другої особи множини («ви»). Проте образ письменника-романіста не зовсім пасує Бютору, адже останній свій роман він написав у 1962, займаючись відтоді численними літературними експериментами.
Так, наприклад, у книжці «Мотив» (Mobile) він пропонує колосальний колаж сучасного світу. У творі поєднуються фрагменти з американських енциклопедій, описи автомобілів, журнальні статті тощо.
Журналісти та критики асоціюють його твори з новим романом, але сам Бютор завжди заперечував свою приналежність до цієї течії.
Бютор – автор величезної кількості поетичних книг, збірників есе, багато з яких присвячені художникам (Мондріан, Джакометті, Вієйра да Сілва, Алешинський та інших.). Оригінальні видання Бютора останніх років доволі дорогі, виходять здебільшого дуже малими накладами, експериментальність текстів поєднується в них з вишуканими ілюстраціями іменитих художників.
Основні твори
Романи:
Passage de Milan (1954).
L'Emploi du temps (1956).
La Modification (1957).
Degrés (1960).
Поезія:
Hoirie-Voirie, illustré par Pierre Alechinsky, édition hors commerce Olivetti (1970).
Travaux d'approche, Poésie-Gallimard (1972).
Envois, Le chemin, Gallimard (1980).
Exprès, Le chemin, Gallimard (1983).
Victor Hugo écartelé, illustré par Jiri Kolar, Æncrages & Co (1988).
Le fil à quoi tient notre vie, illustré par Joël Leick, Æncrages & Co (1996).
Don Juan.
Zoo.
Експериментальні тексти:
Mobile : étude pour une représentation des États-Unis (1962).
Réseau aérien (1962).
Portrait de l'artiste en jeune singe (1967).
Le Génie du lieu : серія з 5 публікацій Le Génie du lieu (1958), Ou (1971), Boomerang (1978), Transit (1992) et Gyroscope (1996).
Matière de rêves : série de cinq ouvrages (1975–1985).
Есе:
Répertoire [I à V] (1960–1982).
Retour du boomerang (1988).
Improvisations sur Flaubert (1989).
Improvisations sur Rimbaud (1989).
L'utilité poétique (1995).
Improvisations sur Balzac. (Три томи) (1998).
Petite histoire de la littérature française (2008).
Тексти, присвячені живопису:
Description de San Marco (1963).
Les mots dans la peinture (1969).
Illustrations [I à IV]: série de quatre ouvrages (1964–1976).
Hérold (1964).
Notes autour de Mondrian in Tout l’œuvre peint de Piet Mondrian (1976).
Vanité (1980).
Envois (1980).
La verge (1981).
Express (Envois 2) (1982).
Vieira Da Silva (1983).
Avant-goût [I à IV] (1984–1992).
Diego Giacometti (1985).
L’œil de Prague. Dialogue avec Charles Baudelaire autour des travaux de Jiři Kolář (1986).
Le rêve de Paul Delvaux in Delvaux. Catalogue de l’œuvre peint (1975).
Dialogue avec Eugène Delacroix sur l'entrée des Croisés à Constantinople (1991).
Les mosquées de New York ou l'art de Mark Rotko in Mark Rotko (1999).
Dialogue avec Rembrandt Van Rijn sur Samson et Dalila (2005).
Премії:
1956 – Prix Fénéon за роман L'Emploi du temps.
1957 – Prix Renaudot за роман La Modification.
1960 – Prix de la Critique Littéraire pour Répertoire.
1998 – Grand Prix du romantisme Chateaubriand за Improvisations sur Balzac.
2006 – Prix Mallarmé за Seize Lustres.
2007 – Grand Prix des Poètes de la SACEM.
Твори
Критика
