(1862–1931)
У цілому творчість Артура Шніцлера – помітне явище в історії австрійської культури. У ній відтворено перебіг часу. У ній знайшли відображення та властивості національного австрійського характеру, що склався внаслідок змішування багатьох етнографічних пластів і впливу багатьох культур – візантійської, романської, слов'янської, угорської; характеру, якому властиві невимушеність, схильність до глузування, каламбуру, іронії.
Позитивний результат любовної колізії Шніцлеру незнайомий або нецікавий. Його стихія – напружена, гостра пристрасть на межі катастрофи, яка (найчастіше) катастрофою і закінчується.
Прагнення винести відчуття за межі кінцевого і миттєвого, бажання відірватися від нав'язаної часом натури поєднувалося у Шніцлера та його колег з традиційним в Австрії інтересом і навіть замилуванням минулим, ідеалізацією «золотого століття» Марії Терезії, століття придворних інтриг, любовної гри, пишного рококо.
Твори
Критика
- Артур Шніцлер в оцінках, відгуках, інтерпретації
- Гра і дійсність у п’єсі «Зелений какаду» Артура Шніцлера
- Жіночі образи в ранніх п'єсах Артура Шніцлера
- Ідейно-естетичні особливості та внутрішня організація драматургії Артура Шніцлера
- Імпресіоністичні тенденції у прозі Артура Шніцлера
- Історизація дійсності як характерна ознака драматургії Артура Шніцлера
- К. Шахова. Артур Шніцлер
- Протиставлення людина – суспільство у новелі «Лейтенант Густль» Артура Шніцлера
