(1908–1960)
Творчість Річарда Райта пройнята духом обурення проти расового насильства і гніту. Письменник висловлює основні проблеми своєї творчості: соціальне і моральне відчуження людини, безвихідь її становища у ворожому світі. Райт вводить тему соціального і психологічного відчуження, яка розробляється не в метафізичному плані, а на основі реальних расових відносин в Америці.
Автор у своїх романах використовував увесь арсенал новітньої техніки прози – потік свідомості, внутрішній монолог, зміщення часових пластів, експресіоністський гротеск, що з'єднується з майже натуралістичними замальовками і репортажною точністю жорстоких подробиць.
Заслуга Р. Райта полягає в тому, що він зумів загальнолюдську трагедію показати не як універсальну вічну проблему, а як прояв глибоких соціальних зв'язків, що формують людську особистість. У цьому автор продовжує традиції великого майстра соціальної психології Т. Драйзера.
Твори
Критика
