Юрій Щербак

(нар. 1934)

Юрій Щербак завжди шукає оригінальних, у кращому розумінні сучасних форм втілення ідеї добра. Він моделює ситуацію, і як наслідок розвитку подій витворюється модель психологічного стану героїв, їхньої поведінки.

Письменник прагне випробувати своїх героїв звичайним життям, яке часто ставить людину або в екстремальну ситуацію, або заводить у такий настроєвий стан, у таку психологічну колізію, де мимоволі доводиться людині тривожно заглибитися в себе, в свою душу й озирнутися запитально навколо себе, на людей, на світ, і замислитися: як я живу? в ім'я чого? що доброго я зробив для людей? чи утверджував благородний закон збереження добра?

Юрій Щербак розкрив своє уміння показувати характери в розвитку, відкривати їхній внутрішній зміст у процесі розгортання драматургічної колізії, ненав'язливо наголосити на неоднозначності характеристик моральних якостей своїх героїв.

Юрій Щербак у своїх творах послідовно, але ненав'язливо апелює до душевної активності людини, намагається розгорнути події так, щоб герой сам відчув себе відповідальним за навколишній світ, не звалював вину на інших, на випадковий збіг обставин, на обмеженість власних сил і можливостей.

Біографія

Твори

• Аве Марія
• Щастя
• Що таке любов?

Критика

• Автор, герой, стиль
• Ніколи не забувайте про добро (Штрихи до портрета Юрія Щербака)
• Образи видатних українських поетів у драматургії Ю. Щербака