Ліна Костенко
Ліна Костенко|
(нар. 1930) Більшість віршів Ліни Костенко являють собою синтез кількох стилів — неоромантичного, неореалістичного, імпресіоністичного, експресіоністичного та ін. В її поезії легко встановлюється тотожність між художніми образами та дійсністю, яка за ними стоїть. Вільна і скута, минуща і вічна, зрозуміла і таємна, реальна і міфічна, така, як храм, і така, як тюрма, — ці та інші категорії притаманні поезії Ліни Костенко. Генетична пам’ять народу, збережена у слові, немовби оживає у своєрідному, індивідуально-неповторному поетичному світі письменниці, набуває здатності розмовляти з нашими сучасниками. Природа у віршах Ліни Костенко витлумачується у різних, часом навіть протилежних сенсах. З одного боку, вона втілює ідею сліпої і загрозливої для життя людини стихії, з другого боку, вона сповнена вищої мудрості. Твори Критика
|
Поділитися