14-12-2021 Ліна Костенко 162

Круглий стіл «Мовосвіт Ліни Костенко»

Ліна Костенко. Критика. Круглий стіл «Мовосвіт Ліни Костенко»

Тетяна Коць (м. Київ)

Tetyana Kots (Kyiv)

THE SCIENTIFIC SEMINAR «LANGUAGE OF LINA KOSTENKO»

18 березня 2010 року, напередодні ювілею Ліни Василівни Костен­ко, Інститут української мови НАН України провів круглий стіл «Мовосвіт Ліни Костенко». Організаторами заходу були всі співро­бітники відділу стилістики та культури мови на чолі з завідувачем, членом-кореспондентом НАН України, доктором філологічних наук, професором С.Я. Єрмоленко.

У роботі круглого столу взяли участь: директор Інституту літе­ратури ім. Т. Шевченка НАН України, академік Микола Григорович Жулинський; директор Українського фонду культури, академік Борис Ілліч Олійник; літературознавець, критик, академік НАН України Ві­талій Григорович Дончик; завідувач відділу теорії літератури Інсти­туту літератури імені Т. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України Тамара Іванівна Гундорова, а також дослідники з Киє­ва, Ужгорода, Тернополя, Острога.

Відкрив зустріч директор Інституту української мови НАН Укра­їни, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко. Він виголо­сив доповідь «Відповідальність перед словом» і зазначив, що постать Ліни Костенко — знакова, тобто в багатьох відношеннях константно окреслена і виразна. Сама поетеса — це вже окремий мовосвіт, який можна пізнати, осягнувши шкалу цінностей, позицію автора. Недо­статньо вивченими вчений назвав авторські прийоми вербалізації на­скрізних мотивів, концептів часу, слова та ін. Ліна Костенко, за його словами, вміє через просте, доступне, профонне значення піднятися до сакрального, високого, узагальненого. Своїм словом поетеса дове­ла, що справжня творчість не потребує руйнування берегів традицій­ності. Новаторським має бути насамперед мислення митця.

Член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, про­фесор, завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту україн­ської мови НАН України С.Я. Єрмоленко в доповіді «Мого народу гі­лочка тернова» зауважила, що ми вже понад півстоліття живемо в силовому полі естетики слова Ліни Костенко. Сьогодні надзвичайно актуальний біль поетеси за ту українську мову, що є добірним зерном і несе високий естетичний та інтелектуальний зміст. Поетеса обрала свою мовну формулу часу: «Не час минає, а минаєм ми». Амплітуда худож­ньої трансформації українського слова така широка у Ліни Костенко, що кожний лінгвостилістичний зріз потребує окремого дослідження.

Літературознавчий аналіз поезії Ліни Костенко був представле­ний у доповіді академіка НАН України, заслуженого діяча науки і техніки, члена КСПУ В.Г. Дончика «Поезія чину». Він засвідчив, що творчість поетеси — це «художній образ нашого українського буття з його героїкою та поразками, спорадичними радощами й неуникнен- ним лихом, давніми, задавненими й новими болями, з його власними, внутрішніми та силоміць пов'язуваними ззовні проблемами».

Про важливість вивчення, популяризації творчого доробку пое­теси говорив директор Українського фонду культури, академік НАН України Б.І. Олійник. Він назвав поезію Ліни Василівни — надбан­ням культури, історії, літератури, мови.

Академік АПН, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики Інституту філології Національного педагогічно­го університету імені М.П. Драгоманова Л.І. Мацько виголосила до­повідь «Будителі думки митця» й акцентувала увагу на тому, що Ліна Костенко повинна стати найвищим і найближчим претендентом на Нобелівську премію. Любов Іванівна щороку в березні в аудиторіях проводить заняття, присвячені лінгвістичному аналізові творів поете­си. Це завжди захоплено сприймають студенти, адже поезія Ліни Кос­тенко залишається актуальною і сьогодні.

Про поетичні образи природи у мові поетеси розповіла у своїй доповіді «Концепт природи в поезії Ліни Костенко» доктор філоло­гічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України Н.М. Сологуб. Вона, зокрема, зазна­чила, що поетеса понад усе цінує первозданність природи — живого джерела натхнення і творчості. Уся система стилістичних засобів мит­ця слова побудована на актуалізації лексики, яка найширше охоплює природні явища в їхньому зоровому сприйнятті.

Доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Ужгородського національного університету В.І. Статєєва виголоси­ла доповідь «Афоризми — достоїнства мудрості». Дослідивши сучасні лексикографічні праці, мовознавець констатувала широке залучення крилатих висловів поетеси. Проте, на її думку, більш повно цю спад­щину могли б відбити лише повні словники авторської мови.

Про метафоричні конструкції в мові Ліни Костенко в доповіді «І десь над гранями свідомості є те, чого іще нема» розповіла кандидат філологічних наук, доцент кафедри стилістики української мови НПУ імені М.П. Драгоманова Л.В. Кравець. Вона зазначила, що стилістичні одиниці поетеси — інтелектуальні, глибокі, за ними часто прочиту­ються мовно-естетичні знаки національної культури.

Доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу соціо­лінгвістики Інституту української мови НАН України Л.О. Ставицька виступила із доповіддю «Слово як сон у поезії Ліни Костенко» і наго­лосила, що слово поетеси преференційне, справжнє, у ньому часто прочитується баланс між реальністю та сном-ілюзією.

Про один із концептуальних складників мовосвіту Ліни Костенко — образ землі, — розповіла кандидат філологічних наук, старший науко­вий співробітник відділу стилістики та культури мови Інституту україн­ської мови НАН України Г.М. Сюта у доповіді «Етносемантика й етноестетика номінації земля». Дослідниця зазначила, що за всіма вжи­ваннями слова земля прочитуються прозорі етномарковані змісти.

Завдання сучасної лінгвістики, у зв'язку з вивченням мови Ліни Костенко, окреслила завідувач відділу структурно-математичної лінг­вістики Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, профе­сор Є.А. Карпіловська у доповіді «Вона мені свята». Прерогативою мовознавців вона назвала створення корпусу творів Ліни Костенко, який дасть змогу укладати не лише словопокажчики, а й словники сполучуваності мовних одиниць — конкорданси.

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу сти­лістики та культури мови Інституту української мови НАН України С.Г. Чемеркін виголосив доповідь «Страшні слова, коли вони мов­чать». Він наголосив, що слова поетеси в Інтернеті користуються ве­ликою популярністю. Їх використовують у різних комунікативних ситуаціях для створення стилістичних ефектів.

Детальний аналіз лексем-неологізмів представила у своїй допові­ді «Неологічні експерименти» доктор філологічних наук, доцент ка­федри української мови Національного університету «Острозька ака­демія» Г.М. Вокальчук. Дослідниця зазначила, що новотвори Ліни Костенко розкривають невичерпні виражальні можливості мови, від­дзеркалюють особливості української мовно-поетичної картини світу.

Кандидат філологічних наук, асистент кафедри методики викла­дання української мови і культури мовлення Тернопільського націо­нального педагогічного університету імені В. Гнатюка О.А. Задорожна в промові «Історичний час у мовотворчості Ліни Костенко» структу- рувала лексику, стилістичні конструкції із семантикою часу — одного з найвиразніших концептів поетеси.

Круглий стіл продемонстрував не лише науково обґрунтований лінгвістичний потенціал, а й живе слово Ліни Костенко. Поезію пое­теси читали студенти ІІ курсу акторського факультету Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.

Із заключним словом про роботу круглого столу виступив дирек­тор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко, який високо оцінив заслухані доповіді і наголосив на актуальності і перспективах окресленої проблематики.

В обговоренні доповідей взяли участь Б.І. Олійник, Н.Г. Сидяченко, Т.І. Гундорова.

Матеріали круглого столу опубліковано в газеті «Слово Просві­ти» (№ 12, 2010).


Читати також