Круглий стіл «Мовосвіт Ліни Костенко»

Тетяна Коць (м. Київ)

Tetyana Kots (Kyiv)

THE SCIENTIFIC SEMINAR «LANGUAGE OF LINA KOSTENKO»

18 березня 2010 року, напередодні ювілею Ліни Василівни Костен­ко, Інститут української мови НАН України провів круглий стіл «Мовосвіт Ліни Костенко». Організаторами заходу були всі співро­бітники відділу стилістики та культури мови на чолі з завідувачем, членом-кореспондентом НАН України, доктором філологічних наук, професором С.Я. Єрмоленко.

У роботі круглого столу взяли участь: директор Інституту літе­ратури ім. Т. Шевченка НАН України, академік Микола Григорович Жулинський; директор Українського фонду культури, академік Борис Ілліч Олійник; літературознавець, критик, академік НАН України Ві­талій Григорович Дончик; завідувач відділу теорії літератури Інсти­туту літератури імені Т. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України Тамара Іванівна Гундорова, а також дослідники з Киє­ва, Ужгорода, Тернополя, Острога.

Відкрив зустріч директор Інституту української мови НАН Укра­їни, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко. Він виголо­сив доповідь «Відповідальність перед словом» і зазначив, що постать Ліни Костенко — знакова, тобто в багатьох відношеннях константно окреслена і виразна. Сама поетеса — це вже окремий мовосвіт, який можна пізнати, осягнувши шкалу цінностей, позицію автора. Недо­статньо вивченими вчений назвав авторські прийоми вербалізації на­скрізних мотивів, концептів часу, слова та ін. Ліна Костенко, за його словами, вміє через просте, доступне, профонне значення піднятися до сакрального, високого, узагальненого. Своїм словом поетеса дове­ла, що справжня творчість не потребує руйнування берегів традицій­ності. Новаторським має бути насамперед мислення митця.

Член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, про­фесор, завідувач відділу стилістики та культури мови Інституту україн­ської мови НАН України С.Я. Єрмоленко в доповіді «Мого народу гі­лочка тернова» зауважила, що ми вже понад півстоліття живемо в силовому полі естетики слова Ліни Костенко. Сьогодні надзвичайно актуальний біль поетеси за ту українську мову, що є добірним зерном і несе високий естетичний та інтелектуальний зміст. Поетеса обрала свою мовну формулу часу: «Не час минає, а минаєм ми». Амплітуда худож­ньої трансформації українського слова така широка у Ліни Костенко, що кожний лінгвостилістичний зріз потребує окремого дослідження.

Літературознавчий аналіз поезії Ліни Костенко був представле­ний у доповіді академіка НАН України, заслуженого діяча науки і техніки, члена КСПУ В.Г. Дончика «Поезія чину». Він засвідчив, що творчість поетеси — це «художній образ нашого українського буття з його героїкою та поразками, спорадичними радощами й неуникнен- ним лихом, давніми, задавненими й новими болями, з його власними, внутрішніми та силоміць пов'язуваними ззовні проблемами».

Про важливість вивчення, популяризації творчого доробку пое­теси говорив директор Українського фонду культури, академік НАН України Б.І. Олійник. Він назвав поезію Ліни Василівни — надбан­ням культури, історії, літератури, мови.

Академік АПН, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики Інституту філології Національного педагогічно­го університету імені М.П. Драгоманова Л.І. Мацько виголосила до­повідь «Будителі думки митця» й акцентувала увагу на тому, що Ліна Костенко повинна стати найвищим і найближчим претендентом на Нобелівську премію. Любов Іванівна щороку в березні в аудиторіях проводить заняття, присвячені лінгвістичному аналізові творів поете­си. Це завжди захоплено сприймають студенти, адже поезія Ліни Кос­тенко залишається актуальною і сьогодні.

Про поетичні образи природи у мові поетеси розповіла у своїй доповіді «Концепт природи в поезії Ліни Костенко» доктор філоло­гічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України Н.М. Сологуб. Вона, зокрема, зазна­чила, що поетеса понад усе цінує первозданність природи — живого джерела натхнення і творчості. Уся система стилістичних засобів мит­ця слова побудована на актуалізації лексики, яка найширше охоплює природні явища в їхньому зоровому сприйнятті.

Доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Ужгородського національного університету В.І. Статєєва виголоси­ла доповідь «Афоризми — достоїнства мудрості». Дослідивши сучасні лексикографічні праці, мовознавець констатувала широке залучення крилатих висловів поетеси. Проте, на її думку, більш повно цю спад­щину могли б відбити лише повні словники авторської мови.

Про метафоричні конструкції в мові Ліни Костенко в доповіді «І десь над гранями свідомості є те, чого іще нема» розповіла кандидат філологічних наук, доцент кафедри стилістики української мови НПУ імені М.П. Драгоманова Л.В. Кравець. Вона зазначила, що стилістичні одиниці поетеси — інтелектуальні, глибокі, за ними часто прочиту­ються мовно-естетичні знаки національної культури.

Доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу соціо­лінгвістики Інституту української мови НАН України Л.О. Ставицька виступила із доповіддю «Слово як сон у поезії Ліни Костенко» і наго­лосила, що слово поетеси преференційне, справжнє, у ньому часто прочитується баланс між реальністю та сном-ілюзією.

Про один із концептуальних складників мовосвіту Ліни Костенко — образ землі, — розповіла кандидат філологічних наук, старший науко­вий співробітник відділу стилістики та культури мови Інституту україн­ської мови НАН України Г.М. Сюта у доповіді «Етносемантика й етноестетика номінації земля». Дослідниця зазначила, що за всіма вжи­ваннями слова земля прочитуються прозорі етномарковані змісти.

Завдання сучасної лінгвістики, у зв'язку з вивченням мови Ліни Костенко, окреслила завідувач відділу структурно-математичної лінг­вістики Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, профе­сор Є.А. Карпіловська у доповіді «Вона мені свята». Прерогативою мовознавців вона назвала створення корпусу творів Ліни Костенко, який дасть змогу укладати не лише словопокажчики, а й словники сполучуваності мовних одиниць — конкорданси.

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу сти­лістики та культури мови Інституту української мови НАН України С.Г. Чемеркін виголосив доповідь «Страшні слова, коли вони мов­чать». Він наголосив, що слова поетеси в Інтернеті користуються ве­ликою популярністю. Їх використовують у різних комунікативних ситуаціях для створення стилістичних ефектів.

Детальний аналіз лексем-неологізмів представила у своїй допові­ді «Неологічні експерименти» доктор філологічних наук, доцент ка­федри української мови Національного університету «Острозька ака­демія» Г.М. Вокальчук. Дослідниця зазначила, що новотвори Ліни Костенко розкривають невичерпні виражальні можливості мови, від­дзеркалюють особливості української мовно-поетичної картини світу.

Кандидат філологічних наук, асистент кафедри методики викла­дання української мови і культури мовлення Тернопільського націо­нального педагогічного університету імені В. Гнатюка О.А. Задорожна в промові «Історичний час у мовотворчості Ліни Костенко» структу- рувала лексику, стилістичні конструкції із семантикою часу — одного з найвиразніших концептів поетеси.

Круглий стіл продемонстрував не лише науково обґрунтований лінгвістичний потенціал, а й живе слово Ліни Костенко. Поезію пое­теси читали студенти ІІ курсу акторського факультету Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.

Із заключним словом про роботу круглого столу виступив дирек­тор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко, який високо оцінив заслухані доповіді і наголосив на актуальності і перспективах окресленої проблематики.

В обговоренні доповідей взяли участь Б.І. Олійник, Н.Г. Сидяченко, Т.І. Гундорова.

Матеріали круглого столу опубліковано в газеті «Слово Просві­ти» (№ 12, 2010).