Наталя Гурницька

З чого усе почалося? Що стало для Вас вирішальним поштовхом?

Думаю, що написання романів почалося з любові до книжок. Хоча першої своєї книжечки я все ж таки не пам'ятаю. Розповідали батьки, що у 2 роки я вже знала її напам'ять. Це була збірочка дитячих віршиків, і я охоче декламувала їх кожному, хто хотів все це слухати. У нас вдома взагалі було дуже багато книжок: альбомів по мистецтву, енциклопедій, дитячих книжечок, дорослих книжок …Цілий світ у який я поринала з головою. Світ, який відкрила для мене моя бабця Геля. А для неї книжка була, як саме життя, то й не дивно, що й для мене вона стала такою ж: паралельною реальністю, яку можна творити, як згодом виявилося, й самій… Завжди щось подумки фантазувала, вигадувала цілі історії та світи, а як навчилася писати, то почала все це записувати. Спочатку це були примітивні казочки, п'єси, маленькі історії, а в школі вже намагалася щось писати об'ємніше. Проте не завжди вивершувала. Потім трохи це закинула, але бажання писати ніколи не відпускає цілком. Якщо це твоє – воно рано чи пізно повертається і диктує свої умови. А умови – це бажання дописати книжку і видати її. Якщо цього прагнеться усім серцем та це справді потрібно комусь, то тоді й Всесвіт допомагає у досягненні мети. А поштовху, як такого, й не було. Просто прийшло розуміння, що доки не допишу книжку, то й нема що видавати. А щоб дописати, потрібно банально засукати рукави і серйозно працювати… Ну і не шукати виправдань для своєї ліні!

Яку книгу варто прочитати кожному, і чому?

Не думаю, що можу комусь нав'язувати якусь книгу, як обов'язкову для прочитання. Все ж таки всі ми різні, проживаємо власне життя і подобаються нам саме тому різні книги. Є ще таке поняття: потрібна книга сама знайде тебе у потрібний момент і саме тоді, коли воно справді буде тобі необхідне. Зрештою, класика завжди актуальна і людина, яка розвивається та прагне рости духовно, її не пропустить у будь-якому випадку.

Що для Вас є джерелом натхнення? Звідки його черпаєте?

Джерелом натхнення є життя. Саме таке от наше банальне життя, яке дарує нам Бог. З усіма його радощами чи нещастями, з невлаштованістю чи затишністю, з звичайним побутом і з святами, іноді з трагедіями, драмами, а іноді й з позитивом та світлом. Не варто шукати чогось особливого для натхнення. Насправді натхнення всередині людини і в її світогляді та у ставленні до життя! Якщо у душі є тепло, світло та добро, то людина несе все це у свою творчість, а якщо нема, то штучно нічого хорошого все одно не створиш.

Які асоціації викликає у Вас слово «щастя»? І що воно означає особисто для Вас?

А щастя – це мить, коли особливо гостро, яскраво і світло проживаєш якийсь момент життя. Можливо, це навіть усвідомлення того, що все, що є у житті зараз – це і є саме воно – щастя. А для щастя багато й не треба. Лише, щоб усі близькі та рідні були живі та здорові, щоб світило сонце, щоб був мир, щоб тішило те, що робиться довкола…Власне, у кожного своє розуміння нюансів щастя. Головне, щоб ми вміли його відчувати саме у той момент, коли воно є, а не потім, коли згадуєш і розумієш, що саме тоді й було у нас щастя, а ми за дріб'язковістю проблем та метушні його пропустили.

Що Ви найбільше цінуєте в людях?

У людях ціную порядність і розум. Все інше докладеться. Порядна людина не піде всупереч совісті, не створюватиме негативу довкола себе і не чинитиме зла іншим людям, а розумна вдало організує своє життя, не наробить дурних помилок і не примусить розплачуватися за все це ще й інших людей.

Хто є Вашим кумиром? І чому саме цією людиною захоплюєтеся?

Ну, кумир це якось надто голосно сказано. Але є люди, якими справді захоплююся. З дитинства такою людиною для мене є , наприклад, пані Атена Пашко. Можливо тому, що з нею товаришувала моя тітка. Це ще було у ті далекі часи, коли не всі це сприймали однозначно, проте мені завжди ставили за приклад саме її ставлення до життя, її відданість принципам, якісь її особисті моменти проживання проблем…А ще може тому, що це пропущено через особисті дитячі враження, а тому закарбувалося дуже глибоко у серце. Пані Атена для мене назавжди запам'яталася, як надзвичайно інтелігентна, сильна, жінка з особливою харизмою та нелегкою долею.

Чи переживали період творчої кризи? Якщо так, то як Вам вдалося її подолати?

Не пригадую періодів творчої кризи. Є періоди катастрофічного браку часу.

Якби Вам випав шанс наново прожити якийсь день із минулого, чи скористалися б Ви ним? Чому?

Ні, ніколи не прагнула прожити щось ще раз. Все добре у свій час і в своїх обставинах, а попереду завжди чекає щось нове. Хіба нецікаво отримати нові враження та досвід?

Який із написаних Вами творів є улюбленим?

Ну з власними творіннями наразі ще вибір маленький. В мене вийшов у світ лише один дебютний роман: «Мелодія кави у тональності кардамону». Зараз працюю над його продовженням.