26-04-2018 Новини в Україні 592

Pianoбой. 23.04. Львів.

Як тільки я дізналась, що до Львова приїде Pianoбой, негайно придбала квитки. Таких музикантів потрібно слухати наживо, коли є така можливість.

Мій улюблений скорпіон, людина яка народилась зі мною в один день, правда на декілька років швидше,але дуже цим горджусь і неперевершений музикант.

Концерт розпочався із запізнення на годину, але винні в тому самі шанувальники, які не зібрались вчасно.

Вийшовши на сцену, Дмитро привітався і спілкувався спочатку українською, хоча львівська публіка давно вже перестала сприймати музику і людей через призму мови, це потішило)

Далі було «Інтро» і це налаштувало і слухачів, і виконавців на одну хвилю. Потім лунало «Горя Чуть Слышно». Новий сингл з альбому, який вийде осінню (Діма обіцяв) і хоч пісня з’явилась в інтернеті зовсім недавно, більшість знали слова напам’ять.

Наступним було «щось». Щось з альбому «Не прекращай мечтать». Пісні перетікали одна в одну, а за спинами були відео, які ідеально доповнювали загальну картину.

Окремо хочу виділити пісні «Злива» і «Родина».Вони звучали як сповідь, як щира розповідь людини про те, що її хвилює.

Також були сюрпризи.

Piano команда представила на суд публіки нові пісні. Зал прийняв їх дуже тепло. Не знаю, як там в кого, а в мене по спині бігало стадо мурашок в зимових черевиках.

Потім був кураж, і майже не пам’ятаю хронологічного порядку, щоб все детально описати, але точно пам’ятаю, що порвали зал «Магия» і «Выходной».

Потім всі чемно попрощалися і пішли зі сцени, але шанувальники не хотіли відпускати. Був «біс», хороший і теплий як обійми, підсумовував весь виступ, і дуже затишний, складалось враження, що всі свої зібрались на кухні поспівати.

От тоді команда по-справжньому попрощалась і подалась за лаштунки. Більшість людей кинулись до виходу, але маленька групка вимагала ще, до них вийшов Дмитро сам, і виконав ще одну пісню.

На цьому все.

На жаль, я не маю ні відео, ні хороших фото, щоб поділитись з вами. Концерт пройшов на одному подиху, тримав від перших слів привітання до останніх нот і якось не до того було, щоб бігати з фотоапаратом. Вибачте. Наступного разу обіцяю буде.

А ще краще приходьте самі і відчуйте наживо!