Марк Лівін. – Будьте проактивними та робіть те, що приносить вам радість!

Іноді краще не шукати зла у людях, у Всесвіті,
у речах чи їх порядку.
Не наводити пишних марафетів і взагалі жити ковзаючи.
Віддавати - доки віддається, відчувати - поки дихається, розуміти - наскільки можливо.
Щовечора читаючи за мантру рядки з улюбленої пісні.
В моїх співається: є такі дні, які треба сприймати на смак
Неспішними ковтками

Марк Лівін – молодий український письменник, музикант, прозаїк з Івано-Франківська. За свої 27 встиг видати декілька книжок та стати лауреатом літературного конкурсу «Смолоскип».

Його тексти – повний мінімалізм, що дає змогу уявити все читачу, наповнені несподіваними кінцівками та постійним захопленням у процесі читання, а так звана «тонкість» присутня в кожному рядку. Коли читаєш щось цікаве – потрапляєш у інший світ, інший вимір. З впевненістю можу сказати, що тут саме так.

Плюсом є те, що зовсім не обов’язково купляти книжку - все є у цифровому просторі.

Зараз мало українських письменників взагалі тісно працюють з діджиталом, - говорить письменник, - тобто з цифровим світом, надаючи перевагу друкованим виданням. Я ж хочу активніше охопити саме цифровий простір. Якщо взяти до уваги світовий досвід, в Америці вже є тенденції, коли письменники взагалі не видають паперових книг, виключно використовуючи цифру.

Також, як музикант, Лівін зі своїми друзями приймав участь у проекті «Україна має Талант», де хлопці підкорили всіх надзвичайним виступом. Музикою Марк займається і досі, проте вже як автор текстів.

Натхнення Марк бере з усього: люди на вулиці, вид з вікна, різні життєві ситуації. Все це надзвичайно поєднується у тексти і так, ті тексти самі надихають читача та не можуть залишити без уваги. Кожен знайде щось своє у його творах.

Приємного читання.

Кілька цитат Марка Лівіна:
Вірю в те, що все в житті повертається. Тому хочу, аби всім, хто мене оточує, було добре та щасливо.

Людина щаслива тільки тоді, коли поруч з нею є ще хтось, з ким вона може ним поділитися. Щастя — річ нематеріальна. Гроші, машини, статки, акції, облігації, великі будинки й статус — не синоніми цього слова.

Люди божеволіють від жовтого кольору на світлофорах власного життя, живучи в очікуванні.

Я взагалі люблю для себе знаходити всілякі відмовки, коли не хочу щось робити. Мені це властиво.

На власний день народження я завжди почуваюсь особливо гидко після всіх цих люб’язнощів, ніби протягом року не заслужив на щось хороше, а от раптом саме сьогодні всім зрозумілось, наскільки я чудовий. Хіба не блюзнірство?

Страшенно не люблю зануд: вони куди згірші за стоматолога в ті дні, коли наші зуби потребують ремонту. Ви любите стоматологів? Ні? Я також.