Вистава «Антігона». Крик про сліпе свавілля влади, віданність та любов. Ковток свіжого повітря у вихорі життєвих подій.

5 квітня 2015 року жителі та гості Києва мали змогу побачити театральну виставу «Антігона» за творами Софокла та Бертольда Брехта.

Франко-український проект режисера та французької постановниці Люсі Береловіч об’єднав майстерність хору Dakh Daughters, акторів Руслани Хазіпової, Тібо Лакруа, Романа Ясіновського, Микити Сідтікова, Олексія Кравчука, акторів Київського академічного Молодого театру, Анатолія Маремпольського та Тетяни Луценко.

Експресивна манера подачі від акторів вразила глибиною, а сама вистава «Антігона» явилася криком про сліпе свавілля влади, відданість та любов, ковтком свіжого повітря у вихорі життєвих подій. Актуальність постановки продемонструвала, що не існує часових кордонів для одвічних питань, які повторювалися як в часи Софокла і продовжують виникати у людей сьогодні. Це питання взаємодії із владою, відповідальність перед людьми, сімейні цінності, відданість, мораль та багато інших.

Сильвен Жак чудово попрацював над музичним оформленням постановки, а Влад Троїцький і Dakh Daughters разом створили неперевершену хорову складову спектаклю, яка надавала «Антигоні» неабияку атмосферу, посилювала враження від окремих сцен.

Особливу роль у спектаклі мало освітлення, гра світла та тіней, якими займався Віктор Ежиа, – вони додавали особливого шарму, акцентів та підкреслювали і посилювали акторську майстерність.

Сценографія Жана-Батиста Беллона вразила вмілим поєднанням атмосфери давніх часів і сьогодення. Сучасний костюм Креонта: кросівки, спортивні штани із золотою смужкою збоку, у поєднанні із міховим коміром, ніби підкреслював це поєднання значущих питань людства у різні часи існування.

Вистава виявилася дуже цікавою також і з позиції мов, якими спілкувалися герої: тримовність, що включила українську, російську та французьку, дивувала весь час. Розподіл на україномовні та російськомовні репліки дозволив розставляти крапки над «і» у спілкуванні акторів, адже перехід на іншу мову означав незгоду із співрозмовником, підкреслював контраст думок. За український і російський переклад слід подякувати Дмитру Чистяку, Наталії Зозуль і художньому колективу. Що ж до французької, то вона звучала з вуст Тібо Лакруа, підкреслюючи його потойбічність у ролі Трестія, яку він відігравав. Крім того, актор вдало включав у свої репліки і українську, і треба віддати належне: це звучало дуже природно.

Центр науки та мистецтва «DIYA» на базі Національного Центру «МАН» ледве вмістив всіх охочих подивитися чудове українсько-французьке творіння. Здається, організаторам слід краще попрацювати над розміщенням людей під час подальших вистав, що відбудуться в Києві 28 і 29 квітня, адже реклама події – на високому рівні, а кількість шанувальників французької мови і бажаючих відвідати події французької весни в столиці вражає.

Вистава «Антігона» у цитатах:

- «Чому на світі так багато зла? Людина має розум. Може й має…»

- «Якщо люди не можуть діяти зі сміливості, вони діють зі страху...»

- «… крім смерті у мене більше немає нічого…», «… я – наречена річки смерті…»

- «Не наполягай на тому, чого не існує…»

- «Мудрість – найбільше багатство у світі…»

- «Я всім володів, лише думками я не володів…»

Анастасія Коноваленкова

Читати також


Вибір читачів
up