Манія - мандри. PortAventura

Коли за вікном рештки зими, коли похмурий ранок не різниться від похмурого пообіддя, а весняне сонце ніби й не за горами, але десь забарилося – потрібна МАНДРОТЕРАПІЯ.

Хтось скаже: краще прийміть полівітаміни. А я пропоную прийняти пігулку такого собі «мандровіту». Цей засіб чудовий, повірте. Комусь із цим нескладно: сів у авто чи потяг або й літак і мандруй собі. А комусь на допомогу прийде Манія мандрувати подумки. Тоді…

¡Bienvenido a PortAventura!

Що в перекладі означає:

Ласкаво прошу до мого улюбленого, яскравого, привітного іспанського парку розваг PortAventura!

Там, на узбережжі Середземного моря, умістився цілий світ, де завжди сонячно, весело. Там забудеш про клопоти і біди хоча б на день. Тож гайда мандрувати.

***

Заходьте, гості дорогі! Подивіться ліворуч, подивіться праворуч. Тримайте себе у руках. Дай Боже, за день обійдете хоч половину. Як почнете падати з ніг, сідайте на потяг.

Ось тут у нас Середземномор’я. Кого не бере хитавиця, поплавайте на кораблі.

Кому одразу треба гострих відчуттів, рушайте до Furius Baco, тобто на «шалені бочки». Отам і розгін зі старту до 135км/г усього за 3 секунди, і прискорення більше, ніж при вільному падінні, і звисатимете у польоті без опори.

Та-ак, бачу, ноги перестали тремтіти, можемо рушати далі. Перепочинемо на Дикому Заході.

Запасні футболки всі взяли? Добре. Тоді - на Гранд Каньйон.

Не всі ще вимокли? Ну, то до Silver River Fumes, на каное.

Тепер з вітерцем на Томагавку і Стампіді.

Ідемо у Мексику. Попереджаю: хто збирається заблукати у лабіринті майя, краще беріть щось перекусити. Хто збирається на Ураган Кондор, виплюньте жуйки і не дивіться вниз.

Так і знала, хтось таки заблукав. Пропоную всім іти до El Diablo, а я – до лабіринту.

Ну, здається, всі тут. Хто бажає - до Криластого змія, можна на Юкатан, з дітками – на Броненосців.

До речі, про дітей. Щоб розважити малечу, рушайте до СезамоАвентури. Куди потім? Якщо подужаєте на всьому перекататись, виповзайте на вихід.

А ми йдемо далі. Нам у Китай. І що у тому Китаї? А от і поглянемо (тут я можу насмішкувато хіхікнути: мовляв, хто не був – не зрозуміє).

Осьдечки вам Ангкор.

А далі такі забави підуть… (тут уже я можу і зловтішно так захіхікати)

Оті червоні петлі? Це ж Дракон Хан. Хто перекусив у лабіринті – не раджу.

Питаєте, хто там репетує несамовито? Певно, птахи гімалайські. З Шамбали звук долинає. Розказую: найвища гірка в Європі (76 метрів), гірка з найдовшим падінням (78 метрів), найшвидша європейська гірка такого типу. Словом, всі написали заповіти? Тоді – вперед!

Ну, як? Де б його впасти? Бачили Київ з висоти? Сміх не проходить? Нічого, скоро мине. Не треба цілувати землю, тут так не прийнято. Поповзімо краще у затінок бамбукових заростів, а там і до Полінезії рукою подати. Не можете в Полінезію? А там же сьогодні танці…

Освіжитись можна на Тутукі

чи на Хвилі Кон-Тікі.

Як це - силоньки немає? Як це – ніженьки не несуть? Хав'єре, вантажмо всіх на потяг і до виходу…

***

До офіційного відкриття сезону – ще майже місяць. А ми, вважайте, побували там раніше за всіх! І, здається, намандрувалися. Та це лише сьогодні. До ПортАвентури повертатися можна безліч разів, там стільки ще незвіданого...

Цього року парк PortAventura святкує 20-річчя. Тож ¡Cumpleaños feliz! і до зустрічі!