Гео Шкурупій. Голод

Нагодуйте мене, зогрійте!..
Підійміть з очей моїх
перевесла побряклих вій!..
Ви налякаєте мене крихтою хліба,
а я вас бліддю своїх повік.
Я північний, муругий вовк,
владар безмежних, сухих степів.
Я підковою спеки весь хліб потовк
і вночі над мерцями вив.
Я завернувся в подерту ковдру,
мов римський патрицій у тогу,
і мені страшно зимно в ноги.
О, сонце!
Я хочу потертися спиною
об твоє гаряче обличчя,
і мого подиху холод
дійде до самого серця і глибше.
Я завернувся в подерту ковдру,
мов римський патрицій у тогу,
я владар всесвітній: —
Голод.

1925 p.

Біографія

Твори

• Голод
• Предсонцзоря
• Семафори

Критика

• Гео Шкурупій у періодиці 20-х - 30-х років
• Ґео Шкурупій: художня творчість і константи образного мислення (20-ті роки XX століття)
• Сновидіння в прозі Гео Шкурупія: психоаналітична версія