Спиридон Черкасенко. В чаду кохання
Дарма! коханням серце п’яне,
В безодні щастя поринає:
Нехай згорить, нехай зав’яне,
Що буде потім - хто те знає?..
Холодна мудрість стогне нудно:
«Минає все - й любов дочасна».
Та без кохання жить марудно,
А вічність - молодість прекрасна.
В шалену ніч нема зневір’я, -
Кохання в вічності у приймах!
Ми віримо без лицемір’я,
Що зміст життя в палких обіймах.
Налиймо ж вщерть любові келих!
Нехай живе палка рішучість!
Серед квіток, пісень веселих
Жорстоку стрінем неминучість...
Твори
Критика
