Саша Буль. Розмова в одному львівському кафе після концерту

Саша Буль. Розмова в одному львівському кафе після концерту

Саша Буль – чернівецький бард, який традиційно більш відомий за кордоном ніж у нас. З останніх успіхів музиканта, альбом "Golden Tooth", який відзначився та потрапив до 15 – ти релізів України у 2017 за версією BBC Україна, записав саундтреки до документального роуд - муві, «Dustards», та провів сотню концертів по Європі. Якийсь час тому ми записали коротку розмову із цим виконавцем. У задимленому підвальному приміщенні, складаючи інструменти та музичне обладнання, Саша розповів чи впіймав він свого кита, що для нього свобода та про різне житейське.

Розкажіть про пригоди, які відбулися з Вами за періоди турів? Можливо якась з них запам’яталась найбільше?

Ой, відбувалось дуже багато. Одна з таких смішних історій, яка дійсно безпосередня і дійсно смішна. Вона була в німецькому місті, яке називається Аннаберг-Бухгольц. Я навіть навчився не з першого разу вимовляти цю назву. В Аннаберзі проводився один дуже гарний концерт. Щоб ви розуміли це місто в горах засипане снігом, у якому була така конкретна зима і після концерту ми зустріли двох дівчат. Як виявилось потім одна з них була мама іншої, просто добре виглядала. Вона запропонувала нам піти на прогулянку. Ми з моїм менеджером Бартеком погодились. Ми взагалі збирались йти в готель,але вони нас підкупили тим, що в Аннаберзі знаходилась найбільша у Європі церква, збудована з натуральних камінців. Тобто це не цеглини, а просто камені, які бралися і складалися до купи як пазл, мозаїка, і ми вирішили піти. Була сильна ожеледиця, бо сніг почав танути і коли ми вийшли з клубу, то зрозуміли, що одна з цих дівчат п’яна просто в дупль. Вона ледь йшла. Це була донька,а мама її при цьому так підбадьорювала: « Ну що ж ти доню ха – ха – ха». І ми йшли з ними в центр до тієї церкви. По дорозі вона ще більш сп’яніла. Ми вже волокли її просто під руку. Думали: «Господи, нащо ми у це вплутались?». І коли ми прийшли до тієї церкви, ця дівчина вирвалась, впала у замет, потім встала і почала кричати: «Зараз я вам проведу екскурсію». Ми такі: «Добре, проводь». Вона підбігла до входу, де висіла табличка, на якій були вказані години, з якої церква відкрита як музей, з 11:00 до 17:00. І тут вона каже : «Як ви можете бачити на цій табличці – церква будувалася в період з 1100 – го року по 1700 – ий рік»

Саша Буль нтервю з музикантом
Як би ви оцінили сучасний стан української культури ?

Культура однозначно гірша, ніж в розвинених європейських країнах, але це логічно тому що в нас люди бідні. В них менше грошей залишається. Все це шкала цінностей. Люди витрачають на культуру рівно стільки, скільки можуть собі дозволити . Якщо у них пріоритет нагодувати свою родину, а тільки потім сходити на концерт – це очевидно. Але наші люди люблять музику і вони готові до того, щоб займатись музикою. За цим і є майбутнє.

Свобода людини – це свобода знати, що ти невільний, говорив Гегель, а що Ви думаєте з приводу такого висловлювання?

Мені здається що свобода людини це свобода Це складно пояснити. Хтось відчуває це так, хтось так. Я свободу відчуваю по – своєму. Для мене несвобода – це взагалі страшна річ. І якимось чином свобода для мене проявляється саме в тому що я роблю, відповідно я є сам собі роботодавець, я сам вирішую куди поїду завтра і сам можу змінити своє життя. Тобто насправді свобода – це сміливість, ну і сказати собі в один момент «мені це набридло».

Саша Буль нтервю з музикантом
Розчарувавшись у журналістиці, Ви почали займатись музичною творчістю. Якщо не брати до уваги політико – соціальні питання, чи вважаєте Ви, що люди мають достатню свободу висловлювань?

З цим робиться все гірше і гірше. Здається яка би там не була влада, що прийшла на хвилі демократичного екстазу, вона показує себе явно не як демократична влада. Тут треба watch out. Дуже легко в один момент повірити в те, що лайно, яке видають за демократію це справді свобода. Але ми ж у це не повіримо, бо ми розумні українці. Соціальні процеси показали, що українці вміють згуртовуватись і утворювати справжнє громадянське суспільство. Вони дійсно можуть спричиняти якісь глобальні зміни. Різні медіатехнологи дуже класно працюють в цьому плані, це ж їх робота вивчати те, як працює людська голова і вони дуже вчасно підкидають якість глупоти. На такі маніпуляційні речі ми одразу клюємо, бо в них є якісь такі кліше, на які спрацьовує людська увага. А в той час замовчуються такі речі, які абсолютна нам не вигідні.

Людям потрібні герої як вважаєте?

Стовідсотково потрібні, бо щось має стимулювати людей. Ми маємо брати з когось приклад, взірець, тоді у нас самих є жага для того, щоб щось змінювати .

Якби ваша дитина вирішила стати рок – музикантом чи підтримали ви її рішення? Хотіли би такого майбутнього для неї?

Якби вона цього захотіла,я б хотів щоб вона була щасливою і максимально сприяв тому, щоб вона робила те, чим хотіла би займатися. Ми повинні розуміти, що доля одного рок – музиканта не обов’язково має відбитись на інших. Якби, я не став музикантом не знаю де б я був, але однозначно був нещасливим, бо займався би не тим що люблю.

Проводячи аналогію до однієї з ваших улюблених книг «Мобі Діка», Ви впіймали свого кита?

Ще ні, але я в пошуках і далі в своєму баркасі змагаюсь, тому ще травлю лінь. Може я його ще навіть не загарпунив, хто знає?

Можливо бажаєте дати якісь творчі або життєві поради читачам?

Не зраджувати своїм внутрішнім принципам. Гартувати свій внутрішній моральний стержень, хай він буде міцний як арматура. Такі люди будуть дійсно готові відстоювати якісь ідеали, боротись за них. Такими людьми я пишаюся і з такими людьми хочу жити обік.

Ольга Річняк



Ключевые слова: Саша Буль,Інтерв'ю з музикантом,чернівецький бард,Dustards,Свобода людини,українська культура

Читайте также