​«Розсікаючи хвилі» упереджень християн

​«Розсікаючи хвилі» упереджень християн

Ларс фон Трієр - датський режисер, який відомий на весь світ. У його фільмах знімаються голлівудські актори: Ніколь Кідман, Кірстен Данст. Багато хто з кіноглядачів бачив фільми «Антихрист» (2009) і «Німфоманка» (2013) з Шарлоттою Генсбур. Також режисер відомий своїм провокаційним жартом на Канському кінофестивалі 2011 року, що він нацист. Ще можна часто почути, що у його стрічках присутня порнографія. Це так, але вона вписана у рамках арт-хаусного кіна.

Але все починалося з побожного фільму «Розсікаючи хвилі» (1996). Він показує віруючу людину не у традиційному світлі, як у фільмах «Острів» (2006) , «Вогнестійкий» (2008) або «Хижа» (2017). Хіба що найближчим по парадоксальності замислу є «Легенда про святого п’яницю» (1988). Але ці фільми по-різному зняті, бо в італійця Ерманно Ольми та Ларса фон Трієра різні стилі, як два різні світи.

«Розсікаючи хвилі» розповідає про Бесс МакНіл, яка виходить заміж за атеїста Яна Нумана. Він працює на нафтовій платформі у Північному морі. Вони живуть в малому селі у Шотландському Гайлендсі 1970-х років. Бесс не хоче, щоб чоловік її покидав та їхав працювати на чергову зміну. Вона молить Бога аби Він повернув її коханого. Ян повертається додому паралізований. Це вам не радянське кіно, де головна героїня так просто «Не може сказати «прощавай» » (1982). Бесс належить до Вільної пресвітеріанської церкви Шотландії. Але її чоловік не вірить, що вилікується, а тому говорить їй, щоб вона його покинула та займалася сексом з іншими чоловіками. Вона ж почала грішити з любові до свого чоловіка. За статевих стосунків з іншими чоловіками пресвітеріани почали її сприймати за проститутку. Вона ж попри випробування не здавалася.
Пресветеріанська спільнота вважає буквально, що вона опустилася на дно гріха. Її не готова впустити навіть до дому мати. Бесс боролася аж до смерті. І перемогла. Бо її життя це чудо, яке не вкладається у людську логіку. Хоч її спільнота вважає проституткою, але вона, як сказати мовою візантійської традиції, є юродивою у Господі. Бесс молиться до Нього, а її ж голосом Він їй відповідає. Аж поки не здійснюється чудо, ніхто не розуміє, що робить Бесс. Лише в кінці кінострічки стає зрозумілим замисел режисера.

Цей фільм зробив відомим Ларса фон Трієра на весь світ. Після цього він зняв продовження «Ідіоти» (1998) та «Та, що танцює у темряві» (2000). Ця трилогія про людей, які не від світу цього. Також ця стрічка була номінована на «Оскар» 1997, але програла Френсіс Мак-Дорман за фільм братів Коенів «Фарго». Головного героя Трієра зіграв Стеллан Скашгорд. Він знявся пізніше у «Та, що танцює у темряві», «Доґвіль» (2003) та «Німфоманці» (2013). Так завдяки фільму стали відомі режисер та його актори.

На останок я нічого не можу сказати про Бога у цьому фільмі. Адже сказав Вседержитель «Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь» (Ісая 55:8).

Дмитро Тирусь



Ключевые слова: Про фільм Розсікаючи хвилі,дмитро тирусь,аналіз,критична стаття,рецензія,що подивитись,артхаус трієра

Читайте также