Борис Грінченко​. Особливості тлумачення значень фразеологізмів

Л. В. Самойлович, С. А. Кульчицька

Особливості тлумачення значень фразеологізмів у «Словарі української мови» Бориса Грінченка

Статья посвящена вопросам толкования значения фразеологических единиц, подобранных с помощью четырехтомного "Словаря украинского языка", составителем которого был Б.Д. Гринченко. Исследования показали, что толкования входящих в реестр словаря фразеологических единиц подаются по-разному, например – с помощью слов, словосочетаний, предложений, их взаимных комбинаций.

Ключевые слова: фразеологическая единица, толкование значения, фразеологический словарь

Стаття присвячена питанням тлумачення значення фразеологічних одиниць, дібраних із чотиритомного "Словаря української мови", упорядником якого був Б.Д. Грінченко. Дослідження показують, що введені в реєстр словника фразеологічні одиниці тлумачаться за допомогою комбінованих і некомбінованих способів.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, тлумачення значення, фразеологічний словник

The article is devoted to the problems of interpretation of meaning of phraseological units, which are based on the material of the dictionary of ukrainian language of Borys Grinchenko. The study has shown that the author interpreted phraseological units with the help of words, word-combinations, sentences and their mutual combinations.

Key words: phraseological units, interpretation of meaning, phraseological dictionary

Актуальність. Українська фразеографія бере свій початок від лексикографічних праць кінця ХVІ– ХVІІ ст. – “Лексиса” Л. Зизанія, “Лексикона” П. Беринди, “Синоніми славеноросскої”, які були першими спробами фіксації фразеологічних одиниць (ФО) української мови. Згодом активніше почали видаватися словники та фольклорні збірки, у яких укладачі подавали стійкі сполучення слів із деяким лінгвістичним описом. Серед них важливо згадати К. Зіновіїва, І. Котляревського, О. Павловського, І. Войцеховича, М. Закревського, М. Номиса, П. Чубинського, М. Комарова, І. Франка.

Мета. Чільне місце займає й праця українського мовознавця, перекладача, етнографа, письменника, творця першого ґрунтовного словника української мови – Бориса Дмитровича Грінченка. Відомо, що матеріали до цієї колективної праці готували представники кількох поколінь. Мовознавець О. Тараненко вказує, що вона є "вершиною українського словникарства ХІХ – І пол. ХХ ст. і займає гідне місце в ряду відомих лексикографічних праць слов'янських мов ХІХ і початку ХХ ст." [5, с. 3].

Словник вражає жанровою різноманітністю. Він і етимологічний, і перекладний, і тлумачний, і енциклопедичний, і пареміологічний. Крім цього, фіксація надзвичайно великої кількості ФО дає право називати його ще й фразеологічним.

Б. Грінченко в словникових статтях подає значення ФО. Використано рiзнi за структурою форми пояснення значення. Можна вирізнити такі тлумачення ФО: а) некомбiнованi, вираженi одним словом, кiлькома словами, словосполученням, реченням; б) комбiнованi, вираженi поєднанням двох елементiв некомбiнованих. Із некомбінованих способів тлумачення значення ФО автором використано такі:

1. Однослiвне тлумачення, у якому зiставляється ФО i слово, що вказує лише на денотативний аспект (тотожний предметний змiст). У сучаснiй фразеографiї такi слова називають словами-iдентифiкаторами [1, с. 53] або синонiмами-iдентифiкаторами [6, с. 9]. Зауважимо, що у фразеографiчнiй теорiї та практицi цей вид тлумачення ученими не схвалюється, бо за допомогою одного слова значення ФО розкривається лише частково. На думку В. Дубичинського, “слово А повинно витлумачуватися не менше, ніж через два інших слова В і С, кожне з яких повинно бути семантично змістовне” [2, с. 62]. Аналогічно необхідно в словниковій статті тлумачити значення ФО, адже інтерпретація ФО є не менш складною ніж слів, й одним словом пояснюється неповністю. Фіксуємо словникові статті, у яких ФО витлумачується однiєю повнозначною частиною мови, яка iнодi поєднується зі службовою (приклади подаються за [4]): Драла дмухнути, дряпнути. Удрать; Біса вхопити. Ошибиться; Спасти зтіла. Похудать; Підвести під монастирь. Одурачить; На покусу підводити. Искушать; Доходити до серця. Трогать; Під корито підвернути. Одолеть; Світити в очі. Льстить; Дать денег. Раскошелиться.

2. Двослiвне (iнодi трислiвне) тлумачення, у якому зiставляються ФО й кiлька однорiдних чи синонiмічних слiв. На вiдмiну вiд першого способу, таке тлумачення повнiше розкриває значення ФО i застосовується набагато частiше: Боліти серцем. Скорбеть, печалиться; Драла дати. Убежать, удрать; Брати у саму – размышлять, обдумывать; Кивати п'ятами. Шляться, шататься; Розміряти плечі. Побить, поколотить; Либати очима. Мигать, моргать; Бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый.

3. Тлумачення за допомогою словосполучення, при якому значення ФО пояснюється простими (складаються з двох лексично повнозначних слiв) i складними або розгорнутими (складаються з трьох i бiльше лексично повнозначних слiв) словосполученнями: Кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обещаниями; Залуплювати очі. Выворотить веки; На руби надіти. Надеть наизнанку; Облизати макогін. Потерпеть неудачу; Ряду донести. Обойти все собранія съ угощеніемъ; Гріти поклони. Бить съ усердиемъ поклоны; Сягнути в чужу грядку. Сойтись съ чужой женой; Волосом світити. Быть девицей; Дати кому вовчого білета. Прогнать кого; Під кормигу підгорнути. Подчинить подъ власть.

4. Тлумачення за допомогою речення, при якому значення ФО пояснюється синтаксичними конструкцiями у формi простих (односкладних i двоскладних) i складних (складнопiдрядних) речень: Винь дивиться на мене дзизомь. Онъ волкомъ на меня смотритъ, неприязно смотритъ; Він знає, де раки зимують. Онь не промахъ; І ріски в роті не було. Ничего не елъ и не пилъ; Закупити славу божу. Дать при сборе пожертвованій въ церкви во время служенія; Вони тільки язиком ляскають. Они лишь попусту болтаютъ; Мислоньки заносять. Осаждаютъ разныя мысли; Наказав три мішки (сім мішків) гречаної вовни. Наговорилъ чепухи; Лишився, як на билині, – як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи; Йому полівило. Ему стало лучше; За перебір дасть Бог витрішки. Переборчивый ничего не получитъ, только посмотритъ; Іще ти вип'єш добру повну. Ещё ты перетерпишь много горя.

5. Описове тлумачення ФО, подане різними типами синтаксичних конструкцій, які неодноразово використовується при поясненні, що характеризують різні сторони життя й побуту людей, їх поведінку, емоції тощо:

Серед них можна виділити статті, у тлумачній частині яких автор із метою деталізації подає дієприслівниковий чи дієприкметниковий зворот: Очима низати. Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами; На вітер підняти. Приводить въ чувство упавшего въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ.

У сірка очей позичати. Т. е. своими глазами будетъ стыдно смотреть (что-либо сделать, чего должно стыдиться); Волосом засвітила. Говорится о замужней женщине, когда у нея спадеть очіпок; Виправляти дочку. При выходе дочери замужъ наделять бельемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью; У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработки неуплаченных впредь денег.

Описовий спосіб пояснення розповсюджений і в сучасних фразеологічних словниках. На думку Ю. Прадіда, від подібних тлумачень необхідно відмовитися. “Нехтується одна з важливих вимог до тлумачення значення ФО – його лаконічність… Ігнорується й інша, – наголошує автор, – важлива вимога до тлумачення значення – його точність” [3, с. 193].

Б. Грінченко в словнику використовує також комбiнованi способи тлумачення значення ФО. Видiляємо такі моделi комбiнувань:

1. Слово й словосполучення чи словосполучення й слово: Холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо; Пришпилити квітку. Сказать острое слівце, подшутить; Іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа; Кучму дати. Причинить хлопоты, насмеяться; Подержати дохреста. Крестить, воспринять отъ купели.

2. Кілька слів і словосполучення чи словосполучення та кілька слів: З розуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку; Ману пускати. Морочить, дурачить, отводить глаза; Заходити у голову. Съ ума сходить, сойти, одуреть; Догану дати. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ; Дати маха. Промахнуться, ошибиться, уйти, убежать, не попасть въ цель.

3. Словосполучення, слово і словосполучення: Читати глаголи. Ничего не делать, задумываться, считать звёзд; Витришки мне. Ничего не делать, глазеть, праздно шататься; У ручки з ким братись. Вступать съ кемь въ рукопашную, бороться или биться; Виливкилье. Ничего не делаетъ, гуляетъ, живетъ розкішно.

4. Два словосполучення: Рити на кого. Подкапываться подь кого, строить козни; Пошити вьбрехуни; Сделать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна; Справляти побігунці. Вечно бегать, постоянно уходить изъ дому; Попідвіконню пішов. Отправился нищенствовать, сделался нищимъ.

5. Два речення: Я в тім не битий. Я этому не ученъ, я этого не знаю; Ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты ещё меня знать, я тебе ещё задам; У його на вербі груші ростуть. Онъ вретъ, онъ говоритъ небылицы.

Треба наголосити, що ціла низка ФО в лексикографічній праці тлумачиться синонімічними зворотами. Таке пояснення є недопустимим у фразеографічній практицi. Таке явище в словнику спостерiгається неодноразово: Підтоптати під ноги. Попрать ногами; Робити бреверню = збивати бучу; Пуститися берега. Отдаться на произволъ судьбы; Читати глаголи. Стоять безъ корму;

При цьому, подаючи значення зрозумілих ФО, автор перекладає їх зв'язаним словосполученням російською мовою. Позов дати, заложити. Возбудить процессъ; Глузда відбити. Лишить разсудка; Байдаки гонити = Бить баклуши; Вибаньчити баки. Вытаращить глаза; Рогом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Інколи ФО виступає елементом пояснювальної частини при використанні комбінованих моделей: Глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться; Дати перцю. Вздуть, дать трепку; Пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ; Бісики пускати. Строить глазки, ухаживать, строить куры, разсыпаться мелкимъ бесомъ; Теревені гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить; Ляси підпускати. Любезничать, заговаривать зубы.

Висновки. Таким чином, серед некомбінованих форм тлумачення значень ФО найпродуктивнішими є пояснення за допомогою слів, словосполучень (рідше речень). Серед комбінованих форм тлумачень найбільш уживаними є моделі, виражені одним словом чи більше в поєднанні зі словосполученням.

Зведене до певної системи наукове пояснення свiдчить про широкомасштабне знання автором лiнгвiстичної природи ФО і методики їх тлумачення. Майже всі способи пояснення значень ФО широко застосовуються в сучасній фразеографічній практиці.

Дослідження яскраво свідчить про те, що діячі української культури та науки високо оцінили працю Б. Грінченка, лексикографи черпали та черпають і сьогодні з неї цінний матеріал. Безперечно, ця фундаментальна праця є важливим джерелом вивчення лексики, фразеології, діалектології, звукової системи та граматичної будови української літературної й живої мови ХІХ – поч. ХХ ст.

Література:

1. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 156 с.

2. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. – Вена-Харьков, 1998. – 160 с.

3. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). НАН України, Ін-т української мови / Відп. ред. О.О. Тараненко. – К.; Сімферополь, 1997. – 252 с.

4. Словарь української мови: У 4 тт. / НАН України; Зібрала ред. журн. "Кієвская старина"; Упор. з дод. власного матеріалу Б. Грінченко. – Київ: Наук. думка, 1996.

5. Тараненко О.О. Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника). – К.; Кам’янецьПодільський, 1996. – 170 с.

6. Фразеологический словарь русского литературного языка конца XVIII – XX вв. / Под ред. А.И. Фёдорова. – М.: Топикал, 1995. – 608 с.