Біографія Віктора Женченка
Віктор Васильович Женченко – український співак (бас), поет та перекладач – народився 11 жовтня 1936 року в с. Оболонь на Полтавщині у родині педагогів.
Під час Другої світової війни втратив батьків. Виховувався з 1943 в Хорольському дитячому будинку. Закінчив Харківську державну консерваторію.
Працював у Донецькому театрі опери та балету (1960-1962), Ташкентському театрі опери та балету ім. Алішера Навої (1962-1965), з 1965 — соліст Київської державної філармонії. Заслужений артист Української РСР.
Виконував партії:
Виборний («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка);
Мефістофель («Фауст» Шарля Ґуно);
Кончак, Галицький («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова);
Грьомін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського).
Поетичні збірки:
«Струна» (1971);
«Батькова скрипка» (1974);
«Сонячний бік вулиці» (1980);
«У сяйві тополиних грацій» (1983);
«Яринчин віночок» (1984);
«Поезії» (1986);
«Зневаж свій страх» (1997);
«Зорова поезія» (2000);
«Спрага на двох» (2001);
«Живу» (2006).
Переклав з казахської, з узбецької; окремі переклади з татарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської та інших мов. Упорядник та перекладач антології хорватської поезії «У цей страшний час» (1996).
Віктор Женченко – лауреат літературної премії імені Андрія Малишка часопису «Дніпро»; Кавалер орденів Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого, Святого Архистратига Михаїла.
Віктор Женченко помер 28 жовтня 2021 року у Києві.
Твори
Критика
