Приснився мені В’єтнам...
Приснився мені В’єтнам —
Десь ніби вмирав я там,
Десь ніби в червоній траві
Лежав навзнаки
І кулі тяжкі в голові
Чув, як тяжкі думки.
Горіло все надовкруг,
Болів мені кожен рух,
І кликнув я матір свою,
І вона прийшла,
І вийняла, як зорю,
Кулю з мого чола...
Прокинувся я вночі,
Підбіг до вікна.
А в небі — зірок дукачі
І мати сумна.
І долю свою вогневу
В образі вічних сфер
З’єднав я із тим, хто в траву
Впав і за мене помер.
1973
