Яр Славутич. Її ім'я в піску я написав
Її ім'я в піску я написав,
А буйні хвилі невблаганно змили.
Я повторив, та наглий шквал забрав
Мій давній біль і сум - і напис милий.
"Даремний труд, - вона мені рекла, -
Минальну річ безсмертною робити.
Моє ім'я розвіється дотла,
Як тільки стану під землею гнити".
"О, ні - я рік, - загине все низьке,
Високе ж буде в славі пробувати.
Мій вірш твій чар, твоє биття п'янке
Увічнить гойно, впише в неба шати.
Хай смерть ввесь світ наклонить до оков,
Любов не вмре - в житті воскресне знов".
Твори
Критика
- Гранями сонета – ставай на прю!
- Золотоверхий Київ у поезії Яра Славутича
- Канадська північ в українській ліриці (Яр Славутич, цикл «Північне сяйво»)
Поділитися