Довічна мить! Довічна даль і тиша...
Довічна мить! Довічна даль і тиша.
Довічний ліс і поле за селом.
Шість тисяч літ край мого серця — вишня!
З початку нас— це небо так цвіло.
Немає літ! Є мить єдина в тебе!
І все, що буде, все давно було...
І в миті цій, під цим безмежним небом
Довічна осінь віддає чолом.
