​На крилі рушниковім — сонце схилилось...

На крилі рушниковім — сонце схилилось.
На крилі рушниковім — залишився цвіт.
Запада в далечінь дорога сумлива...
Не спинить, не вернуть даленіючих літ !

Не вернуть, що було ! А що буде — то буде.
І біжить перед нами днів полотно...
Рушникова земля. Пахнуть м’ята і рута,
і вдаряє розлука у серцеве дно.

До побачення, дім ! До поцілунку, любове !
Ждіте, пороги, ждіте додому, степи...
Протекла гіркота полинова у крові.
Не ступить по траві, із Дніпра вже не пить !

Що буде — не знать; що пройшло — ніби снилось.
Тільки далеч одна, тільки стрічі — живі!
На крилі рушниковім — сонце схилилось.
На крилі рушниковім — зажурений цвіт.

1982

м.Чистопіль