Осінь припадає до землі...

Осінь припадає до землі,
слухає свою останню тишу,
На відлітнім літовім крилі —
золотом — листи у вічність пише.

Рідна доля ходить по стежках,
пам’ятає кожен слід Твій теплий.
Осінь тут, як матерня рука, —
покладає Дім посеред степу.

1978