​Сказати степ, і ним дійти до суті...

Сказати степ, і ним дійти до суті.
Промовить тишу — все, що мріє в ній.
Тривати дневі! Світу — бути!
Крізь миті вічність йти і йти мені.

Не знати — слів: до дна прозорий простір,
Вода і камінь, квіти й дерева —
проходить світ (з глибин — до високості)...
Все поруч крові, все — трива.