Пам'яті батька
Батьку мій, ти й досі на війні!
Мати жде, Вкраїна пам’ятає.
Чує степ усі твої пісні,
виросли сини твоїх синів.
Як тебе тепер не вистачає!
Батьку мій, ти й досі молодий!
Усмішка твоя мені світає.
Днів у нас, як у Дніпрі води;
сад цвіте, що ти давно садив...
Як тебе в цих днях не вистачає!
Батьку мій, ти й досі на війні!
Повертайся, мати виглядає,
стулені вуста їі сумні...
Боляче і світло так мені,
як тебе я, батьку мій, згадаю!
Сином буть на батьківській землі.
“Я — дитя! Візьми мене на руки!”
Повертайсь на ранковім крилі,
повертайся через гук століть, —
повертайся до своїх онуків!
Як тебе я бачити хотів!
Час іде і степу котить хвилі...
Звідки — біль? Зринає звідки — спів?
Повертайся з далечі фронтів!
Вічність є! Нема тії могили.
