Марко Черемшина. Обнова
Як тільки весна сказала «добрийдень» сонній природі, так зараз ворухнулась всяка животина до нового, вольного життя.
Безлисті дерева убираються в пахучі, зелені шати та й свобідно з вітром розмовляють – нові думки укладають.
Заморожені корінці рослин відживають, цвітом понад землею виринають й медовими пахощами до вольного життя підбадьорюють.
Заковані ледяними кайданами, ручаї скидають свої окови і журчать веселу пісню свободи-волі.
З їх співом лучиться і щебіт вольних пташин, і розговір обновлених рослин в одну чудову живучу мелодію, що нею упивається на синьому, безмежному небі благодатня дуга-веселиця.
Ой, весно, весно! Коли просвітиш ти безталанну Україну своїм благодатним привітом «добрийдень?»
Коли розкуєш її кайдани, обновиш волю?...
