Специфіка художніх деталей у новелі Марка Черемшини «Село вигибає»
До 140-річчя від дня народження Марка Черемшини
УДК 821.161.2
Анна Резюк, магістрантка
Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка
У статті розглядається специфіка художніх деталей у новелі Марка Черемшини «Село вигибає», запропоновано варіант вивчення твору в 10 класі (профільне навчання) під час ознайомлення з творчістю письменників «Покутської трійці». Аналіз художніх деталей новели допомагає краще зрозуміти її основну думку і проблематику.
Ключові слова: художня деталь, пейзажна деталь, портретна деталь, деталь інтер’єру, символ.
В статье рассматривается специфика художественных деталей в новелле Марка Черемшины «Село погибает», предложен вариант изучения произведения в 10 классе (профильное обучение) во время ознакомления с творчеством писателей «Покутской тройки». Анализ художественных деталей новеллы помогает лучше понять ее основную мысль и проблематику.
Ключевые слова: художественная деталь, пейзажная деталь, портретная деталь, деталь интерьера, символ.
In the article the specifics of artistic details in the short story of Marko Cheremshyna «The country perishes» are considered. The fragment of study of work for pupils of the 10-th form of profile study while familiarizing with creative work of Pokytska triitsa is offered. Analysis of the artistic details of the short story helps to understand better its central idea and problematics.
Key words: artistic detail, landscape detail, portrait detail, detail of the interior, symbol.
Художня деталь – елементарна клітинка живого організму твору.
З. Гузар
У контексті сучасної науки проблема вивчення художньої деталі у творчості Марка Черемшини є малодослідженою. Розв’язання цієї проблеми було започатковано в дисертації В. Миронюк «Поетика прози Марка Черемшини». Ця наукова праця є однією з перших спроб розглянути художню деталь як засіб типізації та узагальнення у творчості Марка Черемшини. Зокрема В. Миронюк виявила, що для письменника деталь є «структурною категорією стилю, може бути формувальним елементом композиції, використовуватися у характеротворенні, активно виявляти авторське ставлення до події, вчинків персонажа. За допомогою художніх деталей, виражених різноманітними тропами, стилістичними фігурами, новеліст конкретизує, індивідуалізує, узагальнює і підсумовує важливі визначальні риси та якості людини, предмета, події чи явища» [4, с. 42]. Однак дослідниця подала матеріал про особливості художньої деталі на прикладі творчості письменника узагальнено, а не на конкретних новелах.
У статті пропонуємо аналіз новели Марка Черемшини «Село вигибає» через розгляд художніх деталей цього твору з учнями 10 класу профільного навчання на уроці вивчення творчості письменників «Покутської трійці». Для реалізації поставленої мети виконаємо такі завдання: витлумачимо поняття «художня деталь», розглянемо особливості змістової наповненості художніх деталей у новелі Марка Черемшини «Село вигибає», розкриємо їх символічне значення.
У сучасному літературознавстві, незважаючи на численну кількість спроб, досі немає єдиної усталеної і загальноприйнятої дефініції поняття «художня деталь». Так, В. Кухаренко розуміє деталь як «зображення зовнішньої характеристики об'єкта чи явища для створення читачем всієї картини зображеного в її цілісності і повноті» [3, с. 49]. На думку В. Гориня, художньою деталлю є «виразний штрих чи риса портрета, деталь пейзажу чи інтер'єру, особлива інтонація чи влучний вираз, навіть відтінок слова» [1, с. 12]. Саме таке розуміння є найбільш продуктивним з точки зору залучення до дослідницького аналізу деталей, різних за своїми функціональними особливостямиЗ. Гузар характеризує деталь як «елементарну клітинку живого організму твору» [2, с. 24]. Тим самим вчений розкриває роль художньої деталі в тексті. Як з клітин складається живий організм, без яких він не зміг би функціонувати й існувати взагалі, так і з художніх деталей в сукупності складається весь твір і набуває цілісності.
Таким чином, із запропонованих визначень випливає, що художня деталь – один із засобів створення художнього образу; подробиця пейзажу, портрета, інтер'єру чи психологічної характеристики героя, створена автором для зображення явищ природи, предметів чи героїв повністю і різнобічно, а також з метою підкреслити власне особливе зображальне чи символічне значення.
Для художньої деталі характерною є особлива змістова наповненість, символічність. У тексті вона може найчастіше проявлятися в портретних, пейзажних та інтер'єрних деталях. Саме завдяки їй значною мірою виявляється спосіб художнього мислення письменника, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у спресованому вигляді лаконічно і з великою емоційною виразністю дає змогу висловити авторську ідею твору, викликати широкий спектр асоціацій, замінюючи розлогий опис чи авторську характеристику. Художня деталь буває у творі як наскрізною, вживаючись автором протягом усього твору, так і одномоментною. Незважаючи на частотність використання, художня деталь має прихований сенс, підтекст.
У новелі «Село вигибає» Марко Черемшина художньо осмислює одну з вічних проблем, яка привертала увагу багатьох письменників, а саме – проблему війни, її страшних наслідків для народу. Відтак провідною темою новели «Село вигибає» є тема села, спустошеного подіями Першої світової війни. Новела вражає похмурістю фарб, згущеністю чорних тонів, розкриттям катастрофічних душевних бур героїв і навіть описами природи. Все підпорядковано одній меті: показати страхітливі наслідки війни.
Важливе місце у розкритті основного задуму автора належить художнім деталям. Слід одразу відзначити, що опис Марком Черемшиною інтер'єру, пейзажу чи портрета характеризується крайнім лаконізмом. Це зазвичай не розлогі описи природи, обличчя, кольору очей чи волосся тощо. Письменник вибирає дві-три найбільш точні і влучні деталі, і цього достатньо для яскравого представлення образу в цілому.
Художні деталі розсипані за принципом мозаїки по усьому тексту твору, однак у сукупності вони утворюють цілісну картину. У новелі письменника кожен образ природи, кожна деталь, набуваючи одночасно образотворчого і словесного значення, беруть участь у формуванні підтексту.
Новела розпочинається трагічно: «Вже нема села, лиш цвинтар» [6, с. 134]. Однак наступне речення вказує на цікаву деталь – смереку: «Край цвинтаря трупарня під високою пелехатою смеречиною схована», вселяючи надію на те, що не все село загинуло, що не всі люди вимерли, а хоча б дехто лишився. Адже смерека – символ боротьби за життя, більше того – за незалежність [5, с. 97]. Автор не випадково уводить на початку новели образ смереки як художню деталь, адже, читаючи далі, бачимо, що в трупарні (хатині) ще є живі душі. Там живуть баба з молодою дівчиною і доглядають тих, хто залишився живим після трирічної кривавої війни і тяжко хворіє. Фактично майже кожен, за ким доглядала баба, «на ладан дихав», але не покидав надії на одужання, боровся за життя. Таким чином, така дрібна деталь, як смерека, виконує прогностичну функцію.
У певних умовах художня деталь може стати символом. Причому символом може стати будь-який тип деталі. Але символічна деталь не є окремим типом, що має власну структурну і образну специфіку. Це, швидше, більш високий ступінь розвитку деталі, пов'язаний з особливостями його уведення в цілий текст.
Образ печі як інтер'єрної деталі, яку автор використовує на початку новели, є глибоко символічним, адже піч – символ святості, непорушності сім'ї, неперервності життя українського народу, рідної хати, батьківщини [5, с. 79]. А в реченні «Оті печі, що село вигрівали, лежать тепер перевалені на снігу, як непоховані велетні з роззявленими ротами» [6, с. 134] образ печі символізує занепад рідної домівки, домашнього вогнища, порушення спокою; а «роззявлені роти» печей ніби волають від болю і просять про допомогу, засуджуючи жахи війни.
Прихід біди підкреслюється деталями-образами ворона і чорного кота, адже в народі вони здавна вважаються передвісниками лиха: «Ворон там сідає, хіба звір там навертає», «Виринає з-поміж звалищ чорний кіт, і впяливши свої пулькаті очі в коні, плаксиво занявкав, як до газдині, що по подою молоко несе» [6, с. 134]. Читач розуміє, що горе ще не скінчилося, попереду знову чекає біда.
Поступово в розповіді нагнітається лінія чорного кольору: темний ліс, чорний туск, чорний кіт, що веде до авторської оцінки війни як лиха, яке несе страждання і біль для людей. Деякі вчені, зокрема М. Веллер, вважають деталями художнього твору колір, шум, виокремлюючи таким чином колірну та звукову деталь. Чорний колір у новелі позначає руйнівну і смертоносну силу війни.
Ще одною наскрізною, але вже пейзажною деталлю, яка вказує на приреченість жителів села в боротьбі за життя, є сильний мороз: «А мороз тріщить». Про сильний мороз свідчать ще й «ледові квітки» на вікні трупарні. Далі вже є згадка про буйний вітер. Автор навмисне не використовує епітет «легкий» вітер, що вказувало б на війну як легку забаву. Буйний вітер – знак того, як із страшною швидкістю війна руйнує, змітає на своєму шляху все живе. Руйнівну силу війни автор акцентує пейзажною деталлю бистрої ріки. Якщо врахувати, що вода – традиційний символ життя, то можна, мабуть, говорити про авторське осмислення швидкоплинності життя, яке війна забрала в людей так само швидко, як ріка несе свої води. А постійне звернення автора до образу кладовища, яке тільки й лишилося від села, вказує на масштаб руйнівних наслідків.
Під час вивчення цієї новели на уроці української літератури варто звернути увагу на те, що деякі деталі, наприклад, шум річки, вітру, набувають особливої звукової організації. Вже перша пейзажна замальовка шуму: «щось шепотом шепоче, щось шумить шумом» [6, с. 134], особлива звукова наповненість якої досягається шляхом навмисного використання автором шиплячих і свистячих приголосних звуків, виступає в тексті звуковою деталлю. Шумливо-гірська річка, свист буйного вітру – все разом у підтексті співвідноситься з шумом пострілів, гарамат і, відповідно, впливає на емоції читачів, а також створює песимістичний настрій розповіді.
Пропонуємо під час розгляду звукової організації новели увімкнути учням аудіозапис звуків природи, а саме – шуму вітру. Радимо поставити такі запитання:
— Які асоціації у вас викликає цей аудіозапис?
— Як він пов'язаний із новелою «Село вигибає»?
— У чому, на вашу думку, полягає роль звукової деталі в першій пейзажній замальовці, створеній за рахунок навмисного використання автором шиплячих і свистячих приголосних звуків?
Пейзаж новели міцно пов’язаний з головною ідеєю твору. Ще немає подій, ще не змальовано інших героїв, але текст наповнюється тривожним очікуванням трагічної розв'язки.
Марко Черемшина увиразнює художню деталь засобом психологізації портрета. На початку новели наявна портретна характеристика молодої дівчини. Ми не знаходимо детального її опису. Портрет складається з окремих містких деталей-штрихів, які виконують дві функції: складають початок образу, розкриваючи окремі риси характеру дівчини, і виявляють авторське ставлення до неї: «Ту полонку продуває висока, струнка, чорнобрива дівчина. Дише синіми губками на лід, гейби на вогонь дула…» [6, с. 134]. Учитель має звернути увагу учнів на те, що опис Аннички складається ніби з двох частин: з одного боку, описано дівчину як справжню красуню – високою, стрункою, чорнобривою, а з іншого боку, автор вказує на таку художню деталь, як сині губки. Це може означати, що дівчина дуже змерзла, адже вона стояла в холодній хаті перед вікном, покритим льодом, фактично оголеною, на її плечах був накинутий тільки кусень старого ліжника. Та це не заважало дівчині «виконувати свою місію» – дмухати на вікно, щоб не пропустити приходу козаків, які могли врятувати Анничку з бабусею від голодної і холодної смерті. Симпатія та співчуття автора до дівчини проявляються завдяки використанню ним зменшено-пестливого слова «губки» поруч з епітетом «сині». Складається враження, що в цій ситуації дівчині співчувають навіть «ледові квітки», які скапували «сльозою на долішні квітки замерзлої шиби» [6, с. 135].
Портретні деталі опису дівчини розкидані в новелі мозаїкою, тому невдовзі ми більше дізнаємося про її зовнішність: «Її кудлаті чорні косиці закрили її круглу молоду твар, а її груди, як дві грушці, звисали із синіх ребер над бадіковими головами» [6, с. 135]. У цьому епізоді опис Аннички знову є двоплановим. З одного боку, чорне волосся, кругле молоде обличчя підкреслюють красу молодої гарної гуцулки, однак в іншій частині речення, де згадуються сині ребра і груди порівнюються з грушами, перед читачами постає зовсім інший образ. Тепер перед нами виснажена горем, холодом і голодом дівчина. Підтвердженням цього є наступне речення: «Анничка кривила своє смагляве личко…» [6, с. 135], причиною чого міг бути холод чи біль.
Протилежною портретній характеристиці дівчини є опис зовнішності баби: «Висока і, як старий дуб, грубезна баба сидить, гей дзвіниця, коло печі і латає подертий байбарачок та відгаркується до бадіків, що стогнуть у мерві на землі, як селедці на дні посудини» [6, с. 134]. Подібного роду опис викликає в читачів певну відразу до «грубезної» баби, яка «відгаркується» до односельчан. Але розуміємо, що і вона теж колись була такою ж гарною і щирою, як Анничка, а жорстокою її зробила війна. Така деталь, як «подовгасте, звисаюче і набрескле лице» баби, змушує читача замислитись і змінити свою думку. Адже вона, не покладаючи рук, день і ніч доглядала за односельчанами, лікувала їх, віддавала майже всю їжу.
Таким чином, хоча письменник не подає широкого опису зовнішності своїх персонажів, але портретна деталь, яку він використовує, викликає широкий спектр асоціацій, замінюючи розлогий опис чи авторську характеристику. За допомогою декількох художніх деталей можна отримати найяскравіше уявлення про персонажа (його зовнішність або внутрішній стан), інтер'єр, пейзаж. Учні мають зрозуміти, що розкриття теми й основної думки новели, а також виокремлення проблематики є можливим і через розгляд художніх деталей твору.
Щоб перевірити засвоєння учнями матеріалу, можна запропонувати такі запитання:
- Що означає поняття «художня деталь»?
- Що властиве художній деталі?
- Які види художньої деталі ви знаєте?
- Що є центральною проблемою новели «Селовигибає»?
- Що є провідною темою новели?
- Назвіть основне значення художніх деталей уновелі «Село вигибає».
- Яким чином портретні, пейзажні, інтер'єрні деталі впливають на розкриття основної думки новели?
- Що, на вашу думку, можуть символізувати вновелі такі художні деталі, як смерека, розвалена піч, чорний кіт і чорний ворон?
- Чи можна вважати художніми деталями шум ічорний колір, наявні в новелі «Село вигибає»? Свою відповідь аргументуйте.
- За яких умов художня деталь може стати символічною?
Запитання та завдання:
Розгляньте репродукцію картини П. Пікассо. Розкажіть, що на ній зображено, які кольори переважають, яким настроєм вона перейнята.
Кого з персонажів новели вам нагадує ця дівчина? Чим саме?
Розглянувши репродукцію картини, спробуйте визначити, що можуть символізувати в новелі такі художні деталі, як «сині губки» та «сині ребра» Аннички. Чому, на вашу думку, автор використав саме такі художні деталі?
Отже, проведений аналіз свідчить про те, що Марко Черемшина задля відтворення картин війни та засудження воєнного розбою веде страшну розповідь про винищення та вимирання гуцульського села. Провідну роль у правдивому відображенні всієї складності життя на західноукраїнських землях в роки війни відіграють художні деталі новели, які підпорядковані одній меті: показати наслідки трирічного страхіття війни. Найчастіше для розкриття задуму автора використовуються одиничні деталі (пейзаж, портрет, інтер’єр тощо). Новеліст використовує і наскрізну деталь – «цвинтар», який залишився від села: «Нема села, лиш цвинтар». Ця деталь внаслідок повторення упродовж усього твору набуває особливої семантичної місткості, вказуючи на масштабні руйнівні наслідки війни.
Література
- Горинь В.І. Художня деталь як мікрообраз літературного твору // Українське літературознавство. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1969. – Вип. 6. – С. 5–18.
- Гузар З.П. Художня деталь у творах Івана ФранкаБориславського циклу. Автореф. дис. на отрим. вчен. ступ. канд. філол. наук. – Львів, 1970. – 21с.
- Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – М.: Просвещение, 1988. – 192с.
- Миронюк В.М. Художня деталь як засіб типізації й узагальнення у творчості Марка Черемшини // Проблеми славістики: Науковий часопис. – Луцьк, 2003. – № 3. – С. 41–46.
- Потапенко О.І. Словник символів. – К.: Народознавство, 1997. – 156 с.
- Черемшина Марко. Новели. – К.: Наукова думка, 1987. – 448с.
Поділитися