Фільми про джаз та джазових музикантів
Пропонуємо вашій увазі 10 видатних стрічок про джаз із власним унікальним звучанням. Приємного перегляду!
«Серенада сонячної долини» / «Sun Valley Serenade» (1941)
Цей мюзикл з джаз-оркестром Гленна Міллера був задуманий як рекламний ролик до виходу чергового альбому відомого біг-бенду. Проте зусиллями продюсерів і сценаристів 20th Century Fox звичайна реклама перетворилася на повнометражний фільм з відмінним акторським складом, вибуховими ґеґами та, звісно ж, чудовими музичними номерами, що надалі стали класикою джазового свінгу. А щоб остаточно закохатись у життєствердні ритми 40-х, радимо переглянути ще один кіномюзикл за участю талановитого оркестру Гленна – «Дружини оркестрантів», що був створений на хвилі успіху «Серенади сонячної долини».
«Рей» / «Ray» (2004)
Байопік про долю великого американського музиканта Рея Чарльза, який знятий у кращих традиціях голлівудських драм про життя знаменитостей минулих епох – яскраво, ґрунтовно і, що важливо для фільмів про трудяг музичного цеху, з бездоганним відчуттям ритму. Історію тернистого сходження на музичний Олімп, що охоплює расизм, сліпоту, наркотики й особисті трагедії, оцінять як фанати, так і ті, хто знає зовсім небагато про культового співака та піаніста. А Джеймі Фокс, який виконав не тільки головну роль, але й усі музичні номери фільму, змушує забути про те, що ми дивимось ігрове кіно.
«Птах» / «Bird» (1988)
Головний ковбой Голлівуду Клінт Іствуд відомий не лише любов’ю до заряджених кольтів, блискучих шпор та примружених поглядів, але й до золотої епохи джазу. У 1988 році його скарбничку режисерських робіт поповнив байопік про Чарлі Паркера – безпутного генія саксофона, що став легендою ще за життя. Легендарним міг стати і фільм Іствуда, якби режисер не зміщував акцент у бік наркоманії Птаха та його особистих проблем. Багато хто чув, що Паркер зруйнував власне життя, однак мало хто знає, що саме він вигадав бі-поп.
«Одержимість» / «Whiplash» (2013)
Енергійна драма про прагнення досконалості, що дається надто дорогою ціною – шлях жахливих страждань і неймовірної самопожертви. Збиті до крові руки, піт ллється рікою – ні, це не будні шахтарів, а репетиція джазового оркестру під керівництвом деспотичного диригента Флетчера, «педагогічні» прийоми якого нагадують сувору солдатську муштру. Але воно того варте, адже віртуозні ритмічні мережива, що впродовж усього фільму плетуть його підопічні, передаються крізь екран – починаєш підігравати героям, коли вони вкотре повторюють партії безсмертного еллінгтонського «Каравану»
«Канзас-Сіті» / «Kansas City» (1996)
У цьому атмосферному ретро-трилері Роберта Олтмана про часи Великої депресії джаз представлений не тільки саундтреком, він є повноправним героєм фільму. Віртуозні соло на духових та пасажі на контрабасі, легкий дзвін тарілок та мірний стукіт барабанних щіток – музика звучить з усіх боків, створюючи неперевершене тло для гангстерської історії про гроші, викрадення та велику любов. А сцена легендарної джазової дуелі відомих саксофоністів Лестера Янга та Коулмана Хоукінса підносить картину до високого мистецтва.
«Опівнічний джаз» / «Round Midnight» (1986)
Камерний та неймовірно музичний фільм про темношкірого тенор-саксофоніста, що змінив вогні американських хмарочосів на вулички сонної Франції. Темні інтер’єри прокурених залів та щемкі саксофонні імпровізації, дзвін винних келихів та аплодисменти, що плавно переходять у тишу паризької ночі – ілюстрації з життя джазового музиканта зачаровують своєю магією з першого до останнього кадру. А чудове музичне оформлення, створене культовим джазменом Гербі Генкоком та виконавцем головної ролі Декстером Гордоном, було високо оцінене – у 1987 році фільм отримав «Оскар» за найкращий оригінальний саундтрек.
«Армстронг: Століття Луї Першого» / «Louis Armstrong: 100th Anniversary» (2001)
Музичний байопік про Луї Армстронга, що дбайливо використовує музичну спадщину «короля джазу». Оповідач тут виступає у ролі конферансьє, який обрамлює виступи Армстронга різних років короткими фактами. Завжди добродушний Луї жонглює оркестрами та дуетами, демонструє свою фірмову посмішку та, звісно ж, не забуває про коронні «New Orleans Stomp» та «Hello Dolly». У цей момент голос за кадром затихає і ми лишаємось наодинці з великим Луї – його хриплий баритон заворожує, а натхненні імпровізації на трубі навіть через десятиліття дарують гаму неймовірних емоцій.
«Солодкий і противний» / «Sweet and Lowdown» (1999)
Ретрокомедія про класика джазу – гітариста Еммета Рея (Шон Пенн), маловідомого музиканта 30-х років. Вище за нього поціновувачі та він сам ставили лише Джинго Рейнхардта, гітариста-цигана, який працював у ресторанах Парижа. Еммет любив хильнути та поговорити біля залізниці зі звичайними безхатьками та п’яничками, постріляти у щурів на смітниках, він любив грати на гітарі та був здатний на найбільш надзвичайні витівки. Якось він іде знімати дівчат і йому (після підкидання монетки) дістається Хетті, німа та трохи загальмована дівчина, що втратила голову від нього та його музики (Семента Мортон). Він пускається в загул і прокидається в іншому місті, не пам’ятаючи, як туди потрапив. Він заробляв та пригощав усіх, витрачаючи всі гроші. І він неймовірно грав. Коли Дар дістається таким людям, вони не переймаються зайвий раз, а просто живуть так, як їм вдається, не зраджуючи собі. Ума Турман тут грає письменницю Бланш, яка недовго була дружиною Еммета та писала про нього. Еммет Рей зник, і ніхто не знає, як закінчилося його життя. На щастя, лишились записи його музики.
Цей фільм буде цікавий не тільки любителям джазу, він захопливий сам по собі та сподобається багатьом. Кажуть, що такого музиканта (Еммета Рея) насправді не існувало, а режисер Вуді Аллен просто вигадав його.
«У гонитві за Майлзом» / «Miles Ahead» (2015)
У розпал кар’єри Майлз Девіс (Дон Чідл) зникає з суспільного життя на п’ять років. Він живе ізольовано від усіх, страждаючи від хронічного болю у стегні. Майлз не може творити через дію наркотичних та знеболювальних речовин. Одного дня у будинок Девіса намагається потрапити музичний репортер Дейв Брейден (Еван Макгрегор). Їхнє знайомство було невдалим, проте вони все ж зближуються, шукаючи протягом кількох днів викрадену касету із записами останніх композицій музиканта.
Під час подорожі Девіс згадує про свій невдалий 9-річний шлюб (1958-1967) з талановитою і гарною танцівницею Френсіс Тейлор, яка була його музою. Саме у цей час Майлз випустив деякі зі своїх найкращих записів, включно з Sketches of Spain та Someday My Prince Will Come. Проте шлюб занепадав від зрад і фізичного насилля, яке й змусило Френсіс втекти від Девіса, що втрачав розум. Наприкінці 1970-х змучений та розгублений Девіс все ж знайшов спокуту за гріхи у власній музиці.
«Народжений для суму» / «Born to Be Blue» (2015)
Фільм розповідає історію життя американського джазового музиканта Чета Бейкера, зокрема розглядається і той період наприкінці 1960-х років, коли кар’єра Чета була під загрозою через втрату передніх зубів після пограбування та через стосунки з молодою акторкою Джейн Азука.
Це перша спроба показати у художньому кіно історію Чета Бейкера – джазового секс-символа й одного з найкращих трубачів 60-х.
