Які риси характеру трансформуються з віком?

Які риси характеру трансформуються з віком?

Ідея про те, що людина не змінюється й протягом життя залишається носієм одних і тих же рис характеру, отримує все більше спростувань і, здається, іде в минуле. Максимально коротко розповідаємо про два великі дослідження, які допомагають зрозуміти, як особистість може трансформуватися протягом життя і чому нам так складно самим бачити та відслідковувати ці зміни.

Існує стійка думка, що людська особистість і риси характеру залишаються досить стабільними протягом десятиліть. Проте в останні роки з'являється все більше досліджень, що спростовують цю аксіому.

Так, у роботі, яка була опублікована в грудні 2016 року в журналі «Psychology and Aging», дослідники з Великобританії описують дослідження, що охоплює 63 роки. У 1947 році психологи визначили риси особистості в 1208 чотирнадцятирічних шотландських підлітків. За допомогою шести опитувальників учителі оцінили їх за характеристиками особистості, пов'язаними з надійністю: упевненість у собі, наполегливість, стабільність настрою, сумлінність, самобутність (справжність) і бажання досягти успіху. Приблизно через 60 років у цілому 174 учасники першого опитування, яким на той момент виповнилося по 77 років, пройшли тестування ще раз. Вони знову мали визначити шість рис своєї особистості, а також знайти близького друга або родича, який зробив би те ж саме.

Провідний автор і психолог з Единбурзького університету Йен Дейр (Ian Deary), ґрунтуючись на попередніх висновках, очікував, що оцінки надійності можуть залишатися стабільними із плином часу. Але насправді він і його колеги не виявили ніякого зв'язку між оцінками рис, пов'язаних з надійністю, за досліджуваний період (Йен Дейр підкреслює, що його висновки застосовні тільки до цих шести рис, а не до всієї особистості) - результати анкетування, проведеного 63 роки по тому, майже не збіглися з початковими.

У дослідженнях, що охоплюють десятиліття, багато учасників зникають безвісти, умирають або не хочуть брати участь у наступних оцінюваннях. Йен Дейр і його колеги зареєстрували лише 174 учасників із первісної групи. І такий чисельний перекіс, безумовно, ускладнює пошук тонких, але реальних взаємозв'язків у наборах даних. Хадсон зазначає: «Важко дізнатися тільки з їхнього дослідження, чи дійсно існує нульова стійкість названих рис особистості з 14 до 77 років».

Однак це не єдине дослідження в такому роді.

Так, згідно з масштабним дослідженням професора психології Гарвардського університету доктора Деніела Гілберта, уже через 10 років ваша особистість зазнає суттєвих змін.

«Ми припустили, що знайдемо докази стабільності особистості протягом тривалого періоду в 63 роки, але виявлені нами кореляції даних не підтвердили цю гіпотезу».

Одна із сильних сторін дослідження в тому, що воно охоплює такий тривалий період, але це ж ускладнює експеримент. Соціальний психолог з університету Мічігану державного університету Нейт Хадсон (Nate Hudson) зазначає, що відсутність стійкості рис характеру може бути наслідком того, що учасників оцінювали різні люди. В ідеалі один і той же чоловік повинен був оцінювати особистість суб'єкта в обидва моменти часу - як 63 роки тому, так і зараз.

У рамках свого дослідження доктор Гілберт з командою опитали 19 000 учасників віком від 18 до 68 років про те, наскільки за десять років змінилися їхні інтереси, цілі й цінності. Потім цікавилися, наскільки вони очікували, що їх інтереси, цілі і цінності зміняться за наступне десятиліття.

Учені виявили цікаву річ: відповідаючи на питання про різницю між собою в минулому і справжнім, кожен учасник легко визначав, як змінилася його особистість. Але навіть знаючи це, у перспективі на найближчі 10 років вони незмінно очікували тільки невеликих змін. Психолог Бенджамін Харді у книзі «Гнучка особистість» так резюмує ці результати: «У психології це явище називається ілюзією кінця історії. Це відбувається, коли люди незалежно від віку визнають, що в минулому вони пережили значний особистісний ріст і зазнали деяких психологічних трансформацій, але не будуть суттєво змінюватися в майбутньому. Гілберт вважає, що людина як картина, над якою ще працюють, хоча останній помилково вважає, що все вже закінчено. Люди дуже дивно про себе думають: кожен вважає, що зараз він «досягнута», «закінчена» версія, що «еволюціонувала». Саме тому, незважаючи на очевидну різницю між колишнім «я» і справжнім «я», ми часто відчуваємо себе однією й тією ж людиною».

Ми звикли кожної миті теперішнього відчувати себе собою, тому нам так складно осмислити масштаб змін, які постійно відбуваються на рівні наших емоцій, поведінки і звичок. Усе тече, усе змінюється - у тому числі й навколишній нас світ. І ми адаптуємося до цих змін. Так що як мінімум було б дивно, якби в цьому багатоликому світі, що швидко протікає, наша особистість залишалася незмінною і статичною; як максимум - ми б важко знаходили собі місце в новій реальності.

За матеріалом: «A Long-Running Study Finds People’s Characters Don’t Remain Fixed» / Scientific American, «Гнучка особистість» Бенджамін Харді

Переклад з російської: Алла Григорівна



Читайте также