Які риси характеру трансформуються з віком?
Ідея про те, що людина не змінюється і протягом життя залишається носієм одних і тих же рис характеру, отримує все більше спростувань і, здається, відходить у минуле. Максимально коротко розповідаємо про два великі дослідження, які допомагають зрозуміти, як особистість може трансформуватися протягом життя і чому нам так складно самим бачити і відслідковувати ці зміни.
Існує стійка думка, що людська особистість і риси характеру залишаються досить стабільними протягом десятиліть. Проте в останні роки з'являється все більше досліджень, які спростовують цю аксіому.
Так, у роботі, яка була опублікована в грудні 2016 року в журналі «Psychology and Aging», науковці з Великобританії описують дослідження, яке охоплює 63 роки. У 1947 році психологи визначили риси особистості в 1208 чотирнадцятирічних шотландських підлітків. За допомогою шести опитувальників учителі оцінили їх за характеристиками особистості, пов'язаними з надійністю: упевненість у собі, наполегливість, стабільність настрою, сумлінність, самобутність (справжність) і бажання досягти успіху. Приблизно через 60 років загалом 174 учасники першого опитування, котрим на той момент виповнилося по 77 років, пройшли тестування ще раз. Вони знову мали визначити шість рис своєї особистості, а також знайти близького друга або родича, який зробив би те ж саме.
Провідний автор і психолог з Единбурзького університету Йен Дейр (Ian Deary), ґрунтуючись на попередніх висновках, очікував, що оцінки надійності можуть залишатися стабільними з плином часу. Але насправді він і його колеги не виявили ніякого зв'язку між оцінками рис, пов'язаних з надійністю, за досліджуваний період (Йен Дейр підкреслює, що його висновки застосовні тільки до цих шести рис, а не до всієї особистості) - результати анкетування, проведеного 63 роки по тому, майже не збіглися з початковими.
У дослідженнях, які охоплюють десятиліття, багато учасників зникають безвісти, вмирають або не хочуть брати участь у наступних оцінюваннях. Йен Дейр і його колеги зареєстрували лише 174 учасники з первісної групи. І такий чисельний перекіс, безумовно, ускладнює пошук тонких, але реальних взаємозв'язків у наборах даних. Хадсон зазначає: «Важко дізнатися тільки з їхнього дослідження, чи дійсно існує нульова стійкість названих рис особистості від 14 до 77 років».
Однак це не єдине дослідження подібного роду.
Так, згідно з масштабним дослідженням професора психології Гарвардського університету доктора Деніела Гілберта, уже через 10 років ваша особистість зазнає суттєвих змін.
«Ми припустили, що знайдемо докази стабільності особистості протягом тривалого періоду в 63 роки, але виявлені нами кореляції даних не підтвердили цю гіпотезу».
Одна з сильних сторін дослідження в тому, що воно охоплює такий тривалий період, але це ж ускладнює експеримент. Соціальний психолог з університету Мічігану Нейт Хадсон (Nate Hudson) зазначає, що відсутність стійкості рис характеру може бути наслідком того, що учасників оцінювали різні люди. В ідеалі один і той же чоловік повинен був оцінювати особистість суб'єкта в обидва моменти часу - як 63 роки тому, так і зараз.
У рамках свого дослідження доктор Гілберт з командою опитали 19 000 учасників віком від 18 до 68 років про те, наскільки за десять років змінилися їхні інтереси, цілі й цінності. Потім цікавилися, наскільки вони очікували, що їх інтереси, цілі та цінності зміняться за наступне десятиліття.
Учені виявили цікаву річ: відповідаючи на питання про різницю між собою в минулому і справжнім, кожен учасник легко визначав, як змінилася його особистість. Але навіть знаючи це, у перспективі на найближчі 10 років вони незмінно очікували тільки невеликих змін. Психолог Бенджамін Харді у книзі «Гнучка особистість» так резюмує ці результати: «У психології це явище називається ілюзією кінця історії. Це відбувається, коли люди (незалежно від віку) визнають, що в минулому вони пережили значний особистісний ріст і зазнали деяких психологічних трансформацій, але не будуть суттєво змінюватися в майбутньому. Гілберт вважає, що людина, як картина, над якою ще працюють, хоча остання помилково вважає, що все вже закінчено. Люди дуже дивно про себе думають: кожен вважає, що зараз він «остаточна», «закінчена» версія, що «еволюціонувала». Саме тому, незважаючи на очевидну різницю між колишнім «я» і справжнім «я», ми часто відчуваємо себе однією і тією ж людиною».
Ми звикли кожної миті теперішнього відчувати себе собою, тому нам так складно осмислити масштаб змін, які постійно відбуваються на рівні наших емоцій, поведінки і звичок. Усе тече, усе змінюється - у тому числі й навколишній світ. І ми адаптуємося до цих змін. Так що як мінімум було б дивно, якби в цьому багатоликому світі, що швидко змінюється, наша особистість залишалася статичною; як максимум - нам складно було б знайти місце в новій реальності.
За матеріалами: «A Long-Running Study Finds People’s Characters Don’t Remain Fixed» / Scientific American, «Гнучка особистість» Бенджамін Харді
Переклад з російської: Алла Григорівна
