Душа — немов коробка сірників...
Душа — немов коробка сірників.
Ти бавився вогнем, немов дитя,
Та спалені даремно почуття
Чомусь не викидав до смітників.
Обвуглені, нездалі до вжиття,
В собі ховав недогарки чуттів.
Тепер ти добрих віднайти схотів
Між них — не для забави, для життя.
Та ба! Не муч себе і не шукай,
Та й не гадай, що ти духовний мрець.
Лиш від людей ніколи не тікай,
Бо, доки бачиш сонце і блакить,—
То полум’я чужих палких сердець
Тебе напевно може запалить!
1958
