8 найбільш точних передбачень, зроблених вченими минулого

Здоровий глузд завжди говорить нам, що майбутнє передбачити неможливо, але час від часу найнеймовірніші прогнози виявляються правдивими, адже, як кажуть, навіть зламаний годинник показує правильний час двічі на день. Згадуємо деякі найбільш точні пророцтва, які знайшли підтвердження відносно недавно.

Нікола Тесла про смарт-годинник і стільниковий зв'язок

Нікола Тесла в 1908 році описав свій проєкт бездротової комунікаційної вежі, схожої на сучасну вежу стільникового зв'язку. Хоча йому так і не вдалося реалізувати задумане, його опис вражає і сьогодні.

«Як тільки проєкт буде завершено, ділова людина зможе диктувати інструкції з Нью-Йорка, і вони будуть одразу з'являтися в його офісі в Лондоні або в іншому місці. Вона зможе зі свого робочого місця порозмовляти з будь-яким телефонним абонентом на земній кулі. Недорогий інструмент, не більш ніж годинник, дозволить своєму власнику слухати де завгодно – в морі чи на землі – музику або пісні, промови політичного лідера, видатного вченого або проповіді священника, котрий знаходиться на величезній відстані. Так само можуть бути передані будь-яка картина, знак, малюнок або текст».

Дмитро Менделєєв про «неіснуючі» елементи

Професор Дмитро Менделєєв опублікував першу періодичну таблицю хімічних елементів у 1869 році.

Працюючі над таблицею, він багато разів перекладав картки з елементами, складаючи з них ряд елементів схожих за властивостями, зіставляючи ряди один з іншим. У підсумку він вибудував послідовність елементів від легких до важких, але таблиця мала пусті клітинки: там повинні були розміститися поки що невідомі елементи. Щоб дати передбаченим елементами «тимчасові» назви, Менделєєв використовував префікси «ека», «дві» і «три» (від санскритських слів «один», «два» і «три») залежно від того, на скільки позицій униз від уже відкритого елементу зі схожими властивостями знаходився передбачений елемент.

Наукова достовірність таблиці отримала підтвердження дуже швидко, і її відкриття на сьогодні може бути одним із найкращих прикладів прогнозування. Так, у 1875-1886 роках були відкриті галлій (екваалюміній), скандій (екабор) і германій (екасиліцій).

У 1871 році Менделєєв передбачив існування елементу, який розташований між торієм і ураном, а через 30 років був виділений протактіній. Таблиця 1869 року передбачала існування більш важкого аналогу титану і цирконію, а в 1871 році на цьому місці з'явився лантан. Відкриття в 1923 році гафнія підтвердило першочергове припущення Менделєєва

Артур Кларк про телекомунікаційні супутники й інтернет

Сер Артур Кларк, письменник-фантаст, відомий завдяки роману «2001: КОСМІЧНА ОДІССЕЯ» сприяв популярності ідеї про те, що геостаціонарні супутники ідеально підходять для телекомунікаційних передатчиків. Уперше він описав це в листі редактору Wireless World у лютому 1945 року, а зараз геостаціонарну орбіту називають Орбітою Кларка чи Поясом Кларка на його честь.

Але по-справжньому талант візіонера Кларк розкрив у документальному фільмі BBC, де він описує світ XXI століття.

«Що як ми спробуємо уявити місто «післязавтра», скажімо, року двохтисячного? Мені здається, що воно буде зовсім іншим. Узагалі, можливо, воно ніколи не буде існувати. Але я не думаю про атомну катастрофу і новий кам'яний вік, я думаю про надзвичайний прорив, який буде здійснений завдяки відкриттям у сфері комунікації. Я кажу про транзистори і насамперед про супутники зв'язку. Ці речі зроблять можливим світ, в якому ми зможемо миттєво встановлювати контакт одне з одним, де б ми не були. Ми зможемо спілкуватися з друзями по всьому світу, навіть не знаючи, де конкретно знаходиться людина. Вести свій бізнес, знаходячись на Таїті чи Балі, з таким же успіхом, як з Лондона можна буде вже у цьому столітті (а можливо, років через п'ятдесят). Керувати чим завгодно можна буде з будь-якої точки земної кулі незалежно від відстані. Я припущу, що коли-небудь хірург з Единбурга зможе робити операцію на мозку пацієнту, котрий знаходиться в Новій Зеландії. Коли цей час настане, світ буквально зіщулиться до єдиної точки, і традиційна роль міст як місць зустрічі людей перестане мати будь-який зміст. Узагалі люди більше не будуть здійснювати ділові поїздки, вони будуть доступні завжди і всюди. Люди стануть подорожувати в основному не заради грошей, а заради задоволення».

Айзек Азімов про Вікіпедію

Американський письменник-фантаст, популяризатор науки, біохімік у розмові з журналістом доволі точно описав сучасний процес навчання в інтернеті, припустивши можливість існування ресурсу на кшталт «Вікіпедії» чи Quora.

«В майбутньому комп'ютери будуть підключені до гігантської бібліотеки, де кожен зможе задати будь-яке питання та отримати на нього відповідь, а також отримати довідковий матеріал про те, що цікаво безпосередньо йому. Причому не важливо, скільки користувачу років і яким дурним буде здаватися його питання, він зможе знайти відповідь на нього. А робити це він зможе у власному домі, зі своєю швидкістю, своїм способом, у свій вільний час. Тоді кожен буде насолоджуватися процесом навчання. Адже те, що називається освітою зараз, фактично є насиллям. Усіх змушують вчити одне й те ж саме, в один і той же час, з однією швидкістю і в одному місці – в класі. Але всі люди ж різні! Для когось цей процес занадто швидкий, для когось занадто повільний, для когось це просто не той шлях. Але дайте їм шанс у ролі факультативу слідувати своїм захопленням. Уперше між джерелами інформації і користувачами інформації не буде посередника».

Передбачення росту продуктивності комп'ютерів

Для 35-го ювілейного номеру Electronics Magazine, який вийшов у 1965 році, директора дослідницького відділу Fairchild Semiconductor Гордон Мур (який став в 1968-м засновником фірми Intel) попросили зробити прогноз щодо того, що відбудеться в галузі напівпровідникових компонентів у найближчі 10 років. Свою відповідь він розмістив у статті «Втискуючи ще більше компонентів в інтегральні схеми», яка була присвячена прогресу мікроелектроніки за ці роки. Мур написав, що поява нових моделей мікросхем спостерігалася через приблизно рік після попередників, при цьому кількість транзисторів у них зростала кожен раз приблизно вдвічі. Виходячи з цього, він прийшов до висновку, що при збереженні цієї тенденції, потужність обчислювальних пристроїв за відносно короткий проміжок часу може зрости експоненціально. Це спостереження отримало назву – закон Мура. В 1975 році Гордон Мур зробив корективи в своєму законі, згідно з якими подвоєння числа транзисторів буде відбуватися кожні два роки.

Прогноз виявився надзвичайно точним. На графіку вище ми можемо побачити залежність числа транзисторів на кристалі мікропроцесора від часу. Зверніть увагу, що вертикальна вісь має логарифмічну шкалу, тобто пряма лінія відповідає експоненціальному закону – кількість транзисторів аж до наших днів дійсно подвоюється приблизно кожні 2 роки. Щоб оцінити ефект закону Мура, достатньо провести паралель з авіапромисловістю. Якщо б останні 25 років вона розвивалася так само стрімко, то зараз літак Boeing 767 коштував би 500 доларів і здійснював обліт земної кулі за 20 хвилин, витрачаючи менше 20 літрів палива.

Грегор Мендель про генетику

У 1856 році Мендель, монах, який захоплювався природними науками, почав проводити в монастирському садку великі досліди зі схрещення рослин (найперше серед ретельно відібраних сортів гороху) і з'ясуванню закономірностей наслідування ознак у потомстві гібридів. У 1866 році вийшла його стаття «Досліди над рослинними гібридами», яка поклала основи генетики як самостійної науки. Це рідкісний випадок в історії, коли одна стаття знаменує собою народження нової наукової дисципліни.

Роботи з гібридизації рослин і вивчення наслідування ознак у потомстві гібридів проводилися і до Менделя, але якщо раніше в них бачилися «примхливі ігри сил спадковості», то він виявив реальні наукові принципи. Мендель розробив і застосував алгебраїчну систему символів і позначень ознак, що представляло собою важливе концептуальне нововведення.

Мендель сформулював два закони наслідування ознак, висказав ідею дискретності і бінарності спадкових задатків про те, що кожна ознака контролюється материнською і батьківською парою задатків, чи генів (як їх потім стали називати). Парність задатків, парність хромосом, подвійна спіраль ДНК – ось логічний наслідок і шлях розвитку генетики XX століття на основі ідей Менделя.

Роботу Менделя визнали лише в 1900 році після практично одночасної публікації статей трьох ботаніків – Х. Де Фріза, К. Корренса і Е.Чермака-Зейзенегга, котрі незалежно підтвердили його дані.

Алексіс де Токвіль про холодну війну

У 1831 році французький політик, майбутній міністр іноземних справ Франції пише трактат «Демократія в Америці», де передбачає протистояння між Росією і США в майбутньому. Так, про Росію він пише як про суспільство, яке побудоване на єдиновладді, і бачить у ній своєрідного антипода Сполучених Штатів:

«У теперішній час у світі існують два великі народи, які, незважаючи на всі свої відмінності, рухаються, як уявляється, до єдиної мети. Це росіяни й англо-американці. Обидва ці народи з'явилися на сцені несподівано. <…> В Америці для досягнення цілей спираються на власний інтерес і дають повний простір силі і розуму людини. Що стосується Росії, то можна сказати, що там вся сила суспільства зосереджена в руках однієї людини. В Америці в основі діяльності лежить свобода, в Росії – рабство. У них різні витоки і різні шляхи, але дуже можливо, що Провидіння таємно приготувало кожній із них стати господаркою половини світу».

Роберт Бойль про нанотехнології, трансплантацію і психоактивні речовини

Фізик, відомий завдяки розробці закону про поведінку газів (названого його ім'ям), Роберт Бойль володів одним із найбільш творчих і проникливих умів XVII століття.

У 1661 році ірландський хімік Роберт Бойль опублікував статтю, в якій спростував твердження Аристотеля, згідно з яким все на Землі стоїть на чотирьох елементах – воді, землі, вогню і повітрі. У своїх роботах він повідомив, що «все в цьому світі складається з корпускулів – надмалих деталей, які в різних поєднаннях утворюють різні речовини і предмети», тим самим фактично передбачивши відкриття молекул. Бойль також вніс у науку поняття хімічний елемент.

Після його смерті в 1691 році Королівське суспільство виявило рукописний текст, в якому містилося 24 передбачення: деякі з них вже збулися – взяти хоча б «відновлення молодості шляхом придбання нових зубів і волосся», «лікування хвороб на відстані за допомогою трансплантації», «тривале перебування під водою і здійснення там життєдіяльності». В той же час інші ідеї співавтора Бойля-Маріотта, наприклад, «міжвидова трансмутація мінералів, тварин і рослин» і «продовження життя», знаходяться на першому фронті нанотехнологій, синтетичної біології і генної інженерії.

Він також розмірковував про можливість створення снодійного, штучних стимуляторів, антидепресантів і ліків, «які возвеличують уяву».

Переклала IrinaKlassic