Як батькам підтримати дитину в укритті?

Як батькам підтримати дитину в укритті? Останні новини в Украні. Війна в Україні 2022

Рекомендації щодо спілкування з дітьми під час переховування.

Наявність плану заспокоює і дарує впевненість, навіть у найбільш вразливих ситуаціях. Якщо ви разом з дитиною змушені перебувати в укритті, ось способи підтримати її та знизити рівень стресу.

1. Ось наш план дій

Розкажіть дитині про план дій. Складіть послідовність маршруту до укриття, проговоріть інструкцію дитині щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.

Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті, що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть - діти краще сприймають наочно).

2. Як ти почуваєшся?

Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо аби дитина проговорювала, задавала запитання, проявила свій емоційний стан.

Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути дитину до вербальної відповіді та діяльності. Задайте 3 питання і чекайте відповіді. Наприклад:

– Тебе звати Наталя, так?
– Ти зараз стоїш, так?
– Ти одягнений в червону кофтину, так?

Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання щодо дії (принеси, подай, зроби), також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти.

Реагуйте на потреби, задовольняйте їх за можливості - це поверне дитину до відчуття безпеки.

3. Розкажи, що ти відчуваєш

Проговорюйте і проявляйте емоції Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не заспокоять дитину.

Скажіть: «Я бачу / мені здається що ти налякана / злишся». Дитина буде розуміти, що вона не залишилась один на один зі своїми переживаннями.

У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що би не сталось, головне – ми одне в одного є».

Якщо діти грають чи малюють «війну» – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, прозвучіть, промалюйте емоцію (наприклад, ричи, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги, напруги.

4. Дозволь обійняти тебе

Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись, залишитись на рівні діяльності. Можна спробувати одну з вправ:

«Обійми метелика» - дитина обіймає свої плечі двома руками і може себе похлопати по плечах.

«Водоспад»- дорослий підходить до дитини і руками погладжує з плеч і до поясу, наче знімаючи щось з плеч.

«Кокон»- права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.

Важливо слідкувати, як дитина дихає і чи не затримує дихання. Допомогти вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу- це відновити стабільне дихання. Можна спробувати таку вправу: вдих носом і повільних видих ротом, можна зі звукам «А», «О», подихати декілька разів животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможе знизити рівень впливу події та стресу на організм.

5. Який у нас режим дня?

Відтворення послідовності дня У часи невизначеності важливо відтворювати послідовність дня - це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики проговорюйте та відтворюйте послідовність дня.

6. Я піклуюсь про тебе і про себе

Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій. Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості, поспілкуйтесь з друзями та рідними. Важливо почути голос інших – це надасть відчуття зв’язаності з іншими та зв’язку зі світом.

7. Ми з усім справимось

Обережно закінчуйте розмови. Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову про важливі речі, оцініть емоційний стан та рівень фізичного реагування: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння, завершуйте на позитивному, створюйте спільні традиції дня та його завершення (обійматися, молитися, пити чай або ж співати).

Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте дитині перевірену інформацію та дозовано і відповідно до віку.


Читайте также