Життя, що є невидимими: де всі старші жінки в кіно та на телебаченні?

Літні жінки. Акторки

Як акторка, котрій добре за 50, я ніколи не почувалася більш невидимою та сердитою. Є небагато ролей для жінок мого віку, і це стільки, скільки є гідних ролей для провідних осіб, таких як: Френсіс Макдорманд в "Землі кочовиків", Кетрін О'хара в "Шиттс крику" або Джейн Фонда в "Грейс і Френкі" - просто нема, де розгулятися. Це надзвичайно пригнічує, і за моїми відчуттями стає все гірше.

Дослідження 2019 року виявило, що старших за віком жінок часто усувають до підтримуючих ролей у фільмах або їх послідовно зображують буркотухами, старомодними чи маразматичними.

Аналітики дослідили, наскільки представлені особи зрілого віку в найбільш прибуткових фільмах 2019 року в Німеччині, Франції, Об'єднаному Королівстві і Сполучених Штатах, особливо сфокусувавшись на жінках 50 років і старших. В ході дослідження було виявлено, що не було жодної жінки старше 50ти в головних ролях у провідних фільмах 2019 року, в той час коли двоє чоловіків старше 50 були задіяні. І коли старші жінки таки з'являлися, вони отримували стереотипних персонажів.

Інше дослідження 2018 року виявило, що лише 35 відсотків найбільш прибуткових фільмів того року містило 10 чи більше героїнь в ролях зі словами. Порівняйте з 82%, що мали 10 та більше чоловічих персонажів у ролях того ж типу.

Так само аналіз більш ніж десяти тисяч фільмів, проведений в Об'єднаному Королівстві між 1911 і 2017 роками, виявив, що співвідношення статей в акторському складі британських фільмів не покращилося з кінця Другої світової війни. Жінки-акторки були схильні брати участь у меншій кількості фільмів та мати коротші кар'єри, ніж актори чоловіки.

Аналіз також показав, що безіменні персонажі, які працювали на висококваліфікованій роботі, як от лікар, були набагато вірогідніше зображені чоловіками.

Керолайн Ноукс, депутат комітету з питань жінок і нерівності, підкреслила цю проблему у твіттері, кажучи, що вона написала до Офкому, щоб попросити про зустріч з приводу недостатнього залучення жінок старше 45 років британськими мовниками.

Детальніше

Можливо найбільше хвилює те, що це впливає на жінок та дівчат усіх вікових категорій. В цьому є болюча іронія, що індустрія, в якій обертається багато мільйонів фунтів, віддзеркалюючи реальне життя, по суті стирає жіночі історії з наших екранів.

І коли показують старших жінок, телебачення та кіно, обираючи акторок, часто віддають перевагу тим, хто має тілесні форми та розміри, як у молодших представниць прекрасної статі. Американське дослідження пов'язує це з харчовими порушеннями і негативним зображенням тіла старших жінок.

Те саме стосується жінок за камерою. В США, наприклад, жінки складали лише 8% серед директорів, що працювали у 250ти фільмах, провідних всередині Америки, у 2018 році.

Вікторія Мейплбек, професор цифрових мистецтв в Королівському університеті Галловей у Лондоні, нещодавно написала, що не могла працювати директором фільмів після того як стала матір'ю. Ось її слова:

"Я була вимушена раптово залишити кар'єру директора, усвідомлюючи, що невпевненість фрілансера не підходить для самотньої матері. Гнучкий графік був недоступний 17 років тому.

В ті часи очікувалося, що ти будеш працювати багато годин і у вихідні. Я знала, що це було б неможливо, самостійно виховуючи сина".

Не в змозі отримати фінансування, жінка взяла справу в свої руки та використала айфон, щоб зробити новий документальний фільм. Вона виграла премію Бафта за свій короткометражний фільм "Пропущений дзвінок", знятий на смартфоні.

Жінки не з'являються на екрані

В своїй роботі акторки й письменниці я була свідком, як індустрія ставиться до жінок старшого віку - якщо я надсилаю сценарій продюсеру, наприклад, я схильна ставити лише свої ініціали.

Я нещодавно написала й виконала п'єсу, щоб підвищити усвідомлення цієї проблеми на підтримку кампанії під назвою "Діючи відповідно до свого віку", яка закликає до рівної кар' єрної кривої для чоловіків і жінок в індустрії розваг.

Моя п'єса промовляє до Срібних Лисів, чоловіків цієї індустрії: "Домінуючі на сцені і на екрані, видимі, поки жінки їхньої професії збирають пил, умовно питаючи себе чи не є хірургічна операція варіантом для них".

Кампанія, розпочата акторкою і учасницею кампанії Нікі Кларк, була підтримана вподобайками Девіда Теннанта, Джулі Грехем, Джона Сімма, Аманди Аббінгтон і Джульєтти Стівенсон.

Г'ю Куорші, британський актор, народжений в Гані, який також підтримав кампанію, порівнює непомітність жінок старшого віку на екрані з тим, наскільки раніше були представлені темношкірі на телебаченні та в кіно. Він каже, що повинен бути здійснений серйозний тиск на продюсерів та мовників, щоб викликати швидкі зміни та боротьбу з проблемою непомітності.

Як частину свого дослідження для кампанії Кларк виявила, що лише 9% від глядачів можуть упізнати більше ніж 15 сорокап'ятирічних жінок на наших екранах у порівнянні з 48% глядачів, що можуть легко ідентифікувати на екрані більше ніж 15 чоловіків того ж віку.

Тимчасом як розрив у ролях у співвідношенні 50 на 50 і більша кількість жінок старшого віку в складі акторів на телебаченні і кіно може допомогти справі, те, чого ми дійсно потребуємо, це більше жінок за камерою й у письменницьких студіях, що розповідають історії, які хочуть слухати жінки всіх вікових категорій.

В епоху великої кількості сервісів живих трансляцій це повинно бути можливим. Особливо в умовах коли жінки більше дивляться і транслюють тв-шоу, ніж чоловіки. Те, що жінки є глядачками, потребує належного оцінення, насправді в кінці моєї поеми є твердження: "Обережно, обережно, обережно… вона нікуди не йде".

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Invisible lives: where are all the older women in film and TV?» в журналі «The Conversation» 24 вересня 2021 р.

Переклала Тетяна Голодна


Читати також